Теорія та практика забезпечення комерційної таємниці як елементу трудових взаємовідносин

Abstract

У статті основні теоретико-прикладні аспекти забезпечення комерційної таємниці в умовах функціонування ринкової економіки та трудових взаємовідносин між роботодавцем і працівником. Доводиться позиція, на підставі аналізу низки думок учених і норм законодавства України про те, що комерційна таємниця як елемент трудових взаємин, будучи врегульованою на законодавчому рівні є не обов’язковим інститутом, оскільки існують галузі та сфери, що його не використовують, водночас, загальноприйнятним є використання відповідного інструменту в формуванні взаємин у трудовій сфері, оскільки всі галузі економіки регулюються правилами єдиного ринку та його принципами. Механізм забезпечення комерційної таємниці розуміється в широкому та вузькому розумінні, що дає підстави для обґрунтування різних наукових інтерпретацій на цю тему. В широкому розумінні, забезпеченням комерційної таємниці є визначення законодавством України основних правил і меж, форм її недотримання та передбачення відповідальності за такі дії та інших важливих елементів. У вузькому розумінні (фрагментарному, ситуативному), на нашу думку механізм забезпечення комерційної таємниці полягає в окресленні її змісту та переліку конкретної інформації, що до неї віднесена в процесі формування трудових відносин або ж уже під час їх дії. Визначається, що оскільки комерційна таємниця є важливим елементом забезпечення успіху підприємства, установи, організації в загальноекономічному розумінні забезпечення дієвості механізмів і принципів її забезпечення є важливим у розрізі практики правозастосування відповідних норм і в контексті дослідження вченими відповідного явища з метою його подальшого вдосконалення. Досягнуто також висновку про те, що механізми й засади забезпечення комерційної таємниці на підприємстві, в установі чи організації будь-якої форми власності визначаються цими ж суб’єктами, з урахуванням норм і меж визначених законодавством України.