Please use this identifier to cite or link to this item:
http://212.1.86.13:8080/xmlui/handle/123456789/5255
Title: | Моделі античного громадянства та їх особливості в історичній ретроспективі |
Authors: | Макаров, М. В. |
Keywords: | античне громадянство протогромадянство античний період інституту громадянства моделі громадянства в античний період афінське громадянство громадянство Спарти |
Issue Date: | 5-May-2023 |
Publisher: | Університет митної справи та фінансів |
Citation: | Макаров М. В. Моделі античного громадянства та їх особливості в історичній ретроспективі / М. В. Макаров // Правова позиція, № 2 (35), 2022. С. 93-96. |
Series/Report no.: | Правова позиція;№ 2 (35), 2022 |
Abstract: | Стаття присвячена античному громадянству в аспекті його ретроспективи на сучасне поняття громадянства. Охарактеризовані основні моделі античного громадянства, а саме які зародилися у полісах Афіни та Спарта. Відзначено формування громадянства в ті часи і його особливості. Як зазначає автор, античний період цікавий не тільки появою перших держав в сучасному значенні, але і багатьох інших юридичних категорій, наприклад законодавство, закони, а також громадянство. Нерідко можна зустріти вислови, що античний період є основою сучасної західної культури і вважається «колискою» західної цивілізації. Відповідно до цієї тези пропонується розглянути особливості античного громадянства та його ретроспективу з огляду на сучасне поняття громадянства. В статті автор зазначає, що існують дві основні моделі античного громадянства, які виникли в давньогрецьких полісах Афіни і Спарта. Також вказано, що стародавня Греція - не єдине місце де зародилося громадянство, однак саме там виникають правові відносити, які наближені до сучасного розуміння багатьох юридичних конструкцій. Далі, послідовно зазначаються особливості давньогрецького громадянства та права і свободи людини, яка мала статус громадянина відповідного полісу. Також автор приділяє увагу таким цінностям для греків, як свобода, свобода переміщення, політична активність, демократія, але в той же час їх чіткого соціально-політичного розмежування посеред інших людей, наприклад мігрантів, іноземців тощо. Наприкінці статті автор відзначає еволюцію поняття громадянство, яке в ті часи було природнім для кожної особи, оскільки пов’язувало її з родиною чи племенем на підставі кровного споріднення, а отже було «простішим», ніж сучасні форми громадянства за всіма показниками. Тільки згодом, між особою і полісом (державою) з’явилися юридичні права і обов’язки, які характерні для сучасного статусу громадянства. |
URI: | http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/5255 |
ISSN: | 2521-6473 |
Appears in Collections: | 2022/2(35) |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.