Соціально-економічний стан воюючої країни у зв’язку з євроінтеграційним поступом: оцінка та антикризові заходи держави

Abstract

У статті здійснено аналіз показників соціально-економічного стану України, розрахованих за наслідками повномасштабного вторгнення Росії національними та міжнародними інституціями, такими як Міжнародний валютний фонд, Світовий Банк, Управління верховного комісара ООН у справах біженців, Державна служба статистики України, Національний Банк України, Державна казначейська служба України, Ukraine Economic Outllok Ukraine. Масштаби кризових явищ в економіці України загалом та бюджетно-фіскальній сфері зокрема становлять загрозу як насамперед національній безпеці, так і розвитку євроінтеграційних процесів. Обґрунтовано, що поряд із поглибленням економічної кризи корегування потребує політика органів державної влади та місцевого самоврядування, де з виключно розширенням переліку соціальних програм та контингенту отримувачів соціальних послуг фактично ігнорується вжиття заходів щодо швидкої адаптації громадян до нових реалій життя в умовах воєнного стану та стимулювання внутрішньо переміщених осіб до відновлення економічної активності. Очевидно, що падіння економіки України буде суттєво глибшим, ніж у попередні фінансові та «ковідну» кризи, а також кризу 2014–2015 рр. (за прогнозом Міжнародного валютного фонду, воно становитиме -35% у 2022 р.). При цьому ситуація в Україні та введення санкцій проти РФ стали головними чинниками погіршення очікуваних показників зростання світової економіки у 2022 р., яке, за розрахунками експертів МВФ, становитиме 3,2% проти попередньо прогнозованих 3,6%. Обґрунтовано, що пришвидшення темпів відновлення держави неможливе без залучення значної міжнародної допомоги, зокрема аналогу «Плану Маршала» для України, який у зв’язку зі значною невизначеністю як термінів, так і параметрів нині не включено до припущень базових сценаріїв прогнозів міжнародних інституцій. Зростання дефіциту та прийняття в останньому законодавчому акті норми щодо доступу до прямого фінансування за рахунок Національного банку України у форматі обов’язку центрального банку одразу повертати в державний бюджет доходи від облігацій внутрішньої державної позики відкриває постійну можливість «доступу до друкарського верстату» замість здійснення непопулярних, але потрібних кроків з досягнення макрофінансової стабільності. Це суперечить умовам співпраці з Міжнародним валютним фондом та ставить під сумнів укладення угоди про співпрацю з міжнародними донорами, а також несе ризики для процесу євроінтеграції України. За результатами дослідження запропоновано антикризові напрями стабілізації соціально-економічного стану воюючої країни, зокрема у бюджетно-фіскальній сфері.