Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4428
Назва: Загальнотеоретична характеристика медіації та передумови її використання як процедури вирішення митних спорів
Інші назви: General theoretical characteristics of mediation and prerequisites for using it as a customs dispute resolution instrument
Автори: Маслова, А. Б.
Maslova, A. B.
Ключові слова: врегулювання митних спорів за результатами медіації
медіація.
медіація в адміністративних правовідносинах
митний спір
публічно-правовий спір
mediation
mediation-based customs dispute settlement
mediation in administrative legal relations
public law dispute
customs dispute
Дата публікації: 6-вер-2021
Видавництво: Університет митної справи та фінансів
Бібліографічний опис: Маслова А. Б. Загальнотеоретична характеристика медіації та передумови її використання як процедури вирішення митних спорів / А. Б. Маслова // Правова позиція. -2021- № 3 (32). – С. 10 - 16
Серія/номер: Правова позиція;2021- № 3 (32)
Короткий огляд (реферат): Процедура медіації є альтернативним засобом вирішення спорів, який створює максимально сприятливе середовище для комунікації та інформаційного обміну між сторонами спору під керівництвом професійного посередника для досягнення взаєморозуміння, подолання упередженості та, як підсумок, узгодження сторонами шляху врегулювання спору на взаємоприйнятних умовах. Перевагами та факторами ефективності медіації є конфіденційність змісту спілкування під час медіації та інформації, що стосується медіації, можливість якомога більш зручного й оперативного вирішення спору без необов’язкових судових процесуальних витрат, а також зменшення конфліктності та можливість відновлення та зміцнення довіри у стратегічних відносинах між сторонами спірних правовідносин. У адміністративно-правовій науковій думці поступово утверджується позиція щодо того, що використання альтернативних засобів вирішення публічно-правових спорів подеколи дозволяє підвищити ефективність публічного адміністрування порівняно з тою, яка була б досягнута за підсумками застосування адміністративних процедур, які ґрунтуються на субординації та підкоренні між учасниками адміністративно-правових відносин і нерідко вирізняються надмірним формалізмом, складністю, витратністю, неможливістю урахування всіх обставин справи, непередбачуваністю результатів і, як наслідок, меншим ступенем задоволення приватними особами якістю публічного адміністрування з погляду сприяння належній реалізації їх прав і законних інтересів у адміністративно-правовій площині. Більше того, визнається, що розширення можливостей для залучення медіатора до вирішення адміністративно-правових питань органічно узгоджується з тенденцією до більш широкого використання адміністративних договорів як інструментів адміністративно-правового регулювання. Водночас класична приватно-правова модель медіації має бути скоригована для її застосування в адміністративно-правовій площині. Сфера застосування медіації для вирішення публічно-правових спорів може охоплювати лише ті з них, які пов’язані з реалізацією адміністративним органом покладених на нього дискреційних повноважень, якщо навіть за цих умов природа спору не є несумісною з можливістю його мирного врегулювання. Вкрай важливим також є дотримання публічності результатів врегулювання публічно-правових спорів шляхом медіації, послідовність адміністративних органів у вирішенні аналогічних адміністративно-правових питань і врахування ними інтересів тих осіб, котрі не беруть участь у спірних правовідносинах і медіації.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4428
ISSN: 2521 - 6473
Розташовується у зібраннях:2021/3(32)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
2 Маслова А. Б..pdfелектронне видання332,23 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.