Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4337
Назва: | Теоретико-множинна модель системи моніторингу потенційно небезпечного об’єкту з використанням багатоцільового флоту безпілотних літальних апаратів |
Інші назви: | Set-theoretical model of a monitoring system for a potentially dangerous object using a multi-purpose fleet of unmanned aerial vehicles |
Автори: | Фесенко, Г. В. Fesenko, H. V. |
Ключові слова: | теоретико-множинна модель безпілотний літальний апарат потенційно небезпечний об’єкт система моніторингу кризовий центр бездротова мережа set-theoretic model unmanned aerial vehicle potentially dangerous object monitoring system crisis center wireless network |
Дата публікації: | 21-лип-2021 |
Видавництво: | Університет митної справи та фінансів |
Бібліографічний опис: | Фесенко Г. В. Теоретико-множинна модель системи моніторингу потенційно небезпечного об’єкту з використанням багатоцільового флоту безпілотних літальних апаратів / Г. В. Фесенко // Системи та технології. - 2020. - № 1. - С. 60-91. |
Серія/номер: | Системи та технології;2020. - № 1 |
Короткий огляд (реферат): | Сучасний стан розвитку безпілотної авіації та мініатюризація спеціального бортового обладнання безпілотних літальних апаратів (БПЛА), роблять їх ефективним інструментом підвищення надійності, живучості та розширення можливостей штатних систем моніторингу атомних електростанцій (АЕС) та інших потенційно небезпечних об’єктів (ПНО). БПЛА здатні виконувати функції засобів вимірювання та розгортати багатоканальні бездротові мережі зв'язку між засобами вимірювання та кризовими центрами. Метою статті є розробка теоретико-множинної моделі системи моніторингу ПНО з використанням багатоцільового флоту безпілотних літальних апаратів на прикладі системи моніторингу Запорізької атомної станції (АЕС). Побудована загальна структурна схема системи моніторингу ПНО та розроблена теоретико-множинна модель на її основі. Сформульовані рекомендації щодо корегування моделі у разі розгортання багатоцільового флоту БПЛА. Відзначено, що для формування багатоці- льового флоту БПЛА необхідно володіти інформацією про: засоби вимірю- вання, функції яких можуть виконувати БПЛА; об’єкти системи моніто- рингу ПНО, між якими розгортаються бездротові канали, кількість таких каналів, бездротові технології, що використовуються; протяжність безд- ротової мережі; додаткові функції, які повинен виконувати багатоцільовий флот (фото, відео, тепловізійний моніторинг тощо); кількість змін БПЛА для забезпечення безперебійної роботи утворюваних ними бездротових ка- налів та виконання інших завдань післяаварійного моніторингу. Показано процес розробки теоретико-множинної моделі та здійснення її корегування після розгортання багатоцільового флоту БПЛА на прикладі системи моніторингу Запорізької АЕС. Визначені можливості флоту, зокрема щодо утворення шістнадцяти бездротових мереж і виконання функцій повітря- них станцій радіаційного й метеорологічного контролю. Показано варіант розгортання багатоцільового флоту у складі п’яти груп БПЛА та однієї повітряної станції радіаційного контролю для виконання функцій засобів вимірювання й каналів зв’язку, що відмовили внаслідок аварії на АЕС. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4337 |
ISSN: | 2521-6643 |
Розташовується у зібраннях: | 2020/1(59) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
3 Фесенко Г. В..pdf | електронне видання | 1,54 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.