Громадський моніторинг як ефективний інструмент мінімізації ризиків у державному управлінні системою соціальної роботи

Abstract

Стаття присвячена обґрунтуванню дієвих засобів і інструментів мінімізації ризиків у державному управлінні системою соціальної роботи в умовах транзитивного суспільства, зокрема імплементації громадського моніторингу. Автором узагальнено роль соціального ризику у наданні якісних соціальних послуг в українському суспільстві в сучасних транзитивних умовах. Перед державним управлінням системою соціальної роботи постає завдання забезпечення ефективного захисту громадян від нових соціальних ризиків, згладжування негативного впливу модернізації на певні групи населення. Особливу увагу приділено виникненню соціальних ризиків, їхньому впливу на благополуччя населення, а також способам управління ризиками. Зокрема автором доповнено суттєві способи управління ризиками у контексті організації системи соціальної роботи. Надано фази або умови виникнення потенційного ризику. Обґрунтовано використання моніторингу соціальних послуг на місцевому рівні, зокрема громадського моніторингу. Громадський моніторинг є складовою частиною всього моніторингу державного управління і альтернативою офіційному моніторингу ефективності державного управління системою соціальної роботи у сучасних умовах. Виокремлено форми, завдання, напрями та принципи здійснення громадського контролю. У висновках підкреслюється, що громадський моніторинг є особливим проявом соціального контролю в умовах демократичної правової держави і розвиненого громадянського суспільства, а також є важливим складником формування ефективного інформаційного механізму державного управління системою соціальної роботи в Україні.