Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/3777
Назва: Марк Е. Генсон про шляхи демократизації та децентралізації публічних інституцій держави
Інші назви: Mark E. Henson on the ways of democracy and decentralization of public state institutions
Автори: Бородін, Є. І.
Безена, І. М.
Borodin, Yе. I.
Bezena, I. M.
Ключові слова: демократизація
децентралізація
деконцентрація
делегування
деволюція
регіональна влада
бюрократія
повноваження
місцеві органи самоврядування
сільський/міський голова
уповноважена/посадова особа
місцевий бюджет
субвенція
democratization
decentralization
deconcentration
delegation
devolution
regional power
bureaucracy
powers
local self-government
village/city mayor
authorized representative/official
local budget
subvention
responsibility
Дата публікації: 13-гру-2019
Видавництво: Університет митної справи та фінансів
Бібліографічний опис: Бородін Є. І. Марк Е. Генсон про шляхи демократизації та децентралізації публічних інституцій держави / Є. І. Бородін, І. М. Безена // Публічне управління та митне адміністрування. – 2019. - № 3 (22). – С. 194 – 202
Серія/номер: Публічне управління та митне адміністрування;2019. - № 3 (22)
Короткий огляд (реферат): Марк Е. Генсон, американський філософ, педагог, у своїй дослідницькій діяльності осмислює політичні системи, моделі управління, професійно-бюрократичну взаємодію, менеджмент, основи мотивації, організаційні комунікації тощо. Окреслене має особливе значення для осмислення та застосування у процесі реалізації суспільних змін. В Україні розпочато низку публічних реформ, особливе значення для нового рівня розвитку держави має адміністративна реформа, яка покликана змінити статус органів влади на місцях, відповідальність та зміст їх суспільної роботи. Спроби розпочати реформу публічної влади були декілька разів, але то політичної волі було не досить, то зміни були поверховими: від заміни вивісок та проведення перепідпорядкування. Такі дії зазвичай залишали стару авторитарну систему управління, не змінювали стан речей у владних структурах, а відповідно, деякою мірою погіршували ситуацію в регіонах, поглиблювали надмірну централізацію управління територією, нівелювали принципи самоврядування та бюджетування, які в процесі діяльності стали тягарем для державного розвитку. На місцях, як завжди, чекали фінансових субвенцій для вирішення окремих проблем територій (дороги, соціальні об’єкти, благоустрій території тощо), йшло відторгнення місцевої влади від вирішення проблем території та поглиблювало деструктивні процеси (корупція, зловживання у фінансовій сфері, поглиблення процесів ускладнення соціального стану територій тощо). Так далі справи не могли йти, сутнісні та глибинні зміни управління територіями розпочались, нехай потрохи, але перерозподіл повноважень, фінансових ресурсів та сфери відповідальності за стан речей уже здійснено. Відповідальність та ресурси (матеріальні, фінансові) передано/прийнято від центру на місцевий рівень. Повноваження депутата та голови громади тепер наповнені конкретикою для вирішення місцевих проблем соціального розвитку території
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/3777
ISSN: 2310-9653
Розташовується у зібраннях:2019/№3(22)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
25 Бородін Є. Марк Е..pdfелектронне видання353,29 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.