Комплексний підхід до управління рекреаційними ресурсами на регіональному рівні

Abstract

У статті на основі дослідження головних умов для забезпечення рекреаційної діяльності – природні рекреаційні ресурси та створення навколишнього середовища, сприятливого для рекреаційного процесу – визначено потенційні типи сучасної рекреації, які мають забезпечувати рекреаційні процеси в Одеській області: І тип – рекреаційні об’єкти індивідуального та громадського використання з мінімальним перетворенням природного середовища; ІІ тип – рекреаційні утворення громадського користування з необхідним перетворенням природного середовища. Аналіз особливостей організації ефективної рекреаційної діяльності в регіоні дав змогу зробити висновок, що умовою ефективної просторової організації й розвитку регіону є використання незадіяного рекреаційного потенціалу. Сучасні види рекреації потребують збалансованого використання незадіяних ресурсів для формування всесезонної рекреації з різними видами атракцій. Для проведення оцінки потенціалу розміщення незадіяних рекреаційних ресурсів рекомендовано проводити порівняльний аналіз просторового розташування рекреаційних ресурсів та інтенсивності функціонування рекреаційної сфери на територіях регіону. Доведено, що наукове обґрунтування комплексного підходу до управління рекреаційними ресурсами на регіональному рівні, насамперед, потребує чіткого визначення ролі органів регіональної влади в розвитку рекреаційної діяльності. Обґрунтовано, що регіональне управління рекреацією та туризмом слід розглядати як: діяльність органів публічної влади зі створення умов для раціонального і ефективного використання рекреаційного потенціалу регіону; організаційно-правове забезпечення і практичну реалізацію стратегії / програми розвитку рекреаційної діяльності в туристичних субрегіонах; регулювання суб’єкт-об’єктних і суб’єкт-суб’єктних відносин, що виникають у процесі використання рекреаційних ресурсів на регіональному рівні, з метою забезпечення взаємоузгодження внутрішніх і зовнішніх інтересів різних стейкхолдерів рекреаційної діяльності, а також їх узгодження з інтересами місцевого населення туристичних субрегіонів (рекреаційних зон) і можливостями регіону.