Інвестиційний механізм публічної політики суспільного розвитку

Abstract

У статті узагальнюються підходи до розуміння механізмів державного управління, розглядаються зміст та структура інвестиційного механізму публічної політики суспільного розвитку з огляду на сучасні трактування соціального розвитку, відповідальність різних рівнів державного управління за підвищення розвитку соціального потенціалу. Питання про механізми є однією з центральних проблем державного регулювання будь-яких суспільних процесів. У науковій літературі з державного управління пропонуються різноманітні підходи до розуміння сутності та призначення механізмів державного управління. Інструментарій забезпечення ефективного соціального розвитку сфокусований на теоретико-методичному обґрунтуванні механізмів управління просторово-економічними трансформаціями. Недостатня ефективність соціальної політики на окремих територіях України зумовлена відсутністю дорожніх карт координації регіональних структур, бізнесу і громадянського суспільства з метою результативності просторових трансформацій. Незбалансованість господарювання зумовлює збереження диспропорцій у просторовому розвитку, що, своєю чергою, уповільнює темпи розвитку соціального потенціалу. Необхідна модернізація господарювання в напрямі оптимізації територіальних трансформацій у частині поновлення методологічної бази регіональної економіки як науки. Розглядаючи механізми публічного управління щодо суспільного розвитку, варто, насамперед, звернути увагу на загальні орієнтири діяльності управлінської системи, які відображають її найбільш істотні характеристики, що випливають із теорії та методології державного управління. Складність формування, застосування та оцінювання механізмів публічного управління суспільного розвитку полягає в неоднозначності розуміння сутності самого поняття «суспільний розвиток». Отже, суспільний розвиток безпосередньо пов’язаний із поняттям «добробут населення» та визначає абсолютний і відносний рівень забезпечення потреб людини (сім’ї) матеріальними і нематеріальними, зокрема духовними, благами порівняно зі стандартами та нормами, прийнятими в конкретному суспільстві або соціальній групі, а також порівняно з міжнародними стандартами.