Особливості впливу молодіжних еліт на формування державної політики

Abstract

З’ясовані особливості впливу молодіжних еліт на формування державної політики. Визначено, що в третьому тисячолітті радикально змінюється спосіб життя та формат діяльності людства. Наголошено, що водночас державна молодіжна політика України не відзначається особливою активністю та послідовністю. Встановлено, що уряди різних країн Європи намагаються сформувати ефективні моделі взаємодії держави та молоді. У розвинених країнах з демократичним устроєм молодіжна політика складається переважно з трьох рівнів, що дає змогу проводити її на рівні держави, регіону та окремих територіальних громад. Зокрема, країни Європейського Союзу активно розробляють і впроваджують низку комплексних програм та стратегій, які регламентують участь молоді у житті держави, засновують молодіжну політику на залученні у різні аспекти соціально-політичного життя всіх груп та верств молодого покоління. З’ясовано, що важливою основою будь-якої демократичної держави є активне, впливове та розвинене громадянське суспільство, яке відіграє одну з ключових ролей у впровадженні суспільних змін, ефективному урядуванні, управлінні державними справами та вирішенні питань місцевого значення. Доведено, що ефективна діяльність державної молодіжної еліти потребує формування конкурентних умов розвитку різних соціальних елітних суб’єктів на державному рівні. Значною мірою цьому сприятиме введення на всіх владних рівнях пропорційної виборчої системи. Окрім того, потребує відновлення практика політично-управлінської соціальної адаптації посадових осіб на загальнодержавному рівні шляхом отримання ними вищої або додаткової післядипломної освіти у вищих навчальних закладах столиці, що також підвищуватиме їх політичну роль. Цьому сприятиме і кадрова політика довгострокових відряджень столичних держслужбовців та залучення представників молодіжних еліт до вищих ешелонів державного управління, що дасть змогу управлінському персоналу отримати більш цілісний та масштабніший фаховий досвід, напрацювати політичні практики на самому високому рівні та розвинути загальнодержавні політико-економічні зв’язки.