Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/2090
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorРешетніченко, А. В.-
dc.date.accessioned2017-04-04T12:10:08Z-
dc.date.available2017-04-04T12:10:08Z-
dc.date.issued2017-04-04-
dc.identifier.citation1 Решетніченко А., Шевченко С. Управління процесами розвитку пізнавальної діяльності як умова забезпечення якості вищої освіти//Вища школа, № 10. – 2009. – С.34 – 43. 2 Геринг З., Зимбард О. Ф. Психология и жизнь. СПб.:Питер, 2004. – 955с. Українська психологічна термінологія:словник – довідник. За ред.. М. – Л.А.Чепи. – К., 2010. – 302с. 3 Гончаренко Семен. Український педагогічний словник. – К.:Либідь, 1997. – 374с. Суботін С.О.Подання й обробка знань у системах штучного інтелекту та підтримки прийняття рішень:Навч. Посіб. – Запоріжжя, ЗНТУ, 2008. – 341с. 4 Білуха М.Т.Основи наукових досліджень: Підручник / М.Т.Білуха. – К.: Вища школа, 1997. – 271с. Лудченко А.А.Основы научных исследований:Учебное пособие/А.А.Лудченко, Я.А.Лудченко, Т.А.Примак. – К.:Знання, 2000. – 114с. П’ятницька – Позднякова І.С.Основи наукових досліджень у вищій школі:Навч. Посіб/І.С.П’ятницька – Позднякова. – К.:Центр навчальної літератури, 2003. – 116с. 5 Альтшулер Г.С.Как стать гением:Жизненная стратегия творческой личности/Г.С.Альтшулер, И.М.Верткин. – М. – Минск:Беларусь, 1994. Гадамер Х. – Г. Истина и метод:Основы филос. Герменевтики:Пер. с нем. – М.:Прогресс, 1988. – 704с. Мостепаненко М.В.Философия и методы научного познания. – Л.:Лениздат, 1972. – 263с. Парахонский Б.А. Метод и стиль творческого мышления//Логико – гносеологические исследования категориальной структуры мышления. – К.:Наук. Думка, 1980. – С.47 – 65. Решетніченко А.В. Методи творчого пошуку. – Д.:ДРІДУ НАДУ, 2005. – 144с. 6 Волович В.И.Надежность информации в социологическом исследовании//Проблемы методологии и методики/В.И.Волович. – К.:Наук думка, 1974. – С.30 – 66. Заботин П.С. Преодоление заблуждений в научном познании. – М.:Мысль, 1979. – 191 с. Паниотто В.И. Качество социологической информации (Методы оценки и процедуры обеспечения)\ В.И.Паниотто. – К.:Наук. Думка, 1986. – 207 с. Фаренік С.А. Логіка і методологія наукових досліджень. – К.:Вид – во УАДУ, 2000. – 340с. Ядов В.А. Социологическое исследование:методология, программа, методы. – Самара:Изд – во Самарского ун – та, 1995. – 331с. 7 Решетниченко А.В. Парадигма жизнедеятельности и мировоззрение: Методологический аспект. – Д.:ДГУ, 1997. – 176с.uk_UA
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/2090-
dc.description.abstractНа протязі двох тисячоліть людство спиралось на часткові і порізнені числові, звукові, кольорові та словесні засоби пізнання. Властива історії суспільства абсолютизація часткових і порізнених засобів призвела до уособлень і контрпродуктивного розвитку математичних, природничих, технічних і гуманітарних напрямків пізнання. Це не тільки віддаляло від пізнання істини, а й позбавляло суспільства можливості спиратись на точні, надійні, достовірні знання як основу ефективної системи управління. Мета нашого дослідження полягає у створенні якісно нової системи пізнання, яка поєднує та розкриває зв’язки між порізненими раніше числами, звуками, словами і кольорами як головними умовами прогресивного розвитку людства. Практична реалізація поставленої мети обумовила необхідність розв’язання фундаментальних завдань пов’язаних з розкриттям організації буття, структури засобів пізнання та механізмів їх практичної організації. Представлені у дослідженні результати дозволили змоделювати організаацію вищих, середніх і нижчих засобів пізнання, які розкривають механізми функціонування та розвитку неорганічного, органічного і духовного буття. В цілому контамінаційна модель пізнання включає 12 модулів, з яких перші шість розкривають структуру засобів пізнання, а інші шість – систему засобів перетворень. Таким чином кожен з рівнів організації буття розкривається за допомогою чотирьох модулів, два з яких розкривають структуру усвідомлюваних і позасвідомих засобів пізнання, а наступні два - структуру усвідомлюваних та позасвідомих засобів перетворень. Наприклад, кожний з рівнів організації як усвідомлюваних, так і позасвідомих засобів пізнання включає корелятивно залежні числові, звукові, кольорові та понятійні засоби. Що ж стосується системи усвідомлюваних та позасвідомих засобів перетворень, то їх основу складають висхідні та низхідні форми організації руху матерії, енергії, інформації та організації елементів буття. Покладена в основу дослідження мультимодальна логіка дозволила розкрити діалектичну природу механізмів біфуркацій, синтезування, фреймування і кластеризації як головну умову формування принципово нової системи управління процесами розвитку людини, держави і суспільства на шляху освоєння космічного простору.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherДніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Центр соціально-політичних дослідженьuk_UA
dc.relation.ispartofseriesГрані;2014. - № 4.-
dc.subjectусвідомлювані засоби пізнанняuk_UA
dc.subjectусвідомлювані засоби перетвореньuk_UA
dc.subjectпозасвідомі засоби пізнанняuk_UA
dc.subjectпозасвідомі засоби перетвореньuk_UA
dc.subjectкореляційні механізми управлінняuk_UA
dc.subjectrealized facilities of transformationsuk_UA
dc.subjectrealized facilities of cognitionuk_UA
dc.subjectsubconscious facilities of cognitionuk_UA
dc.subjectsubconscious facilities of transformationsuk_UA
dc.subjectcross-correlation mechanisms of managementuk_UA
dc.titleПізнавальні засоби управління процесами перетвореньuk_UA
dc.title.alternativeCognitive facilities of governance of transformations processesuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Кафедра журналістики

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Grani_2014_4_4.pdfелектронне видання572,69 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.