Управління процесами розвитку суб’єктів соціуму

Abstract

Актуальність проблеми обумовлена визначальною роллю людей у формуванні суспільства і практично повною відсутністю науково спроможної системи управління процесами прогресивного розвитку як окремих громадян, соціальних спільнот, так і держав та цивілізації в цілому. З метою подолання властивих методології пізнання суб’єктивістських, психологізаторських, гіперполітизованих та утилітарних підходів нами запропонована трирівнева система управління процесами розвитку суб’єктів соціуму. Концептуальний стрижень підходу складають завдання по обґрунтуванню логіко-математичних закономірностей розвитку суб’єктів початкових, середніх, вищих рівнів розвитку, а також по організації механізмів їх формування та практичної реалізації. Розв’язання поставлених завдань дозволило розкрити структуру як висхідних, так і низхідних процесів розвитку суб’єктів соціуму. Зокрема, аналіз таких окремих носіїв висхідних змін, як «індивід», «індивідуальність», «особа» і «особистість» показав обумовленість детермінації їх діяльності за допомогою «антропометричних», «етнічних» «демографічних» та «ідеологічних» механізмів. Природа ж загальних носіїв низхідних змін розкривається за допомогою корелятивно пов’язаних з ними «гуртів», «груп», «колективів» та «спільнот», діяльність яких обумовлена «віталістичними», «освітніми», «професійними» та «стратифікаційними» механізмами. Для розкриття природи та організації середніх і вищих рівнів розвитку суб’єктів соціуму нами проаналізовані категорії «громадянина», «генераліста», «людини космічної», «людини галактичної» формування та розвиток яких обумовлюють «статусні», «персонологічні», «гуманоцентричні», «інституціональні», «кластерні», «контамінаційні» та інші механізми. Одним з головних досягнень роботи слід вважати можливість подальшої розробки та практичної реалізації якісно нової системи управління процесами розвитку суб’єктів соціуму на основі започаткованої у роботі мультимодальної діалектичної логіки.