Державне регулювання функціонування зон вільної торгівлі в Україні

Abstract

У межах дослідження автором систематизовано еволюцію теоретичних підходів до сутності зон вільної торгівлі (ЗВТ) — від класичних парадигм А. Сміта й Д. Рікардо до сучасних концепцій регуляторної конвергенції та «глибоких» торговельних угод (DCFTA). Обґрунтовано сутність ЗВТ як складної інституційної системи, що поєднує правові, економічні та цифрові інструменти міждержавної взаємодії. Визначено специфіку трансформації методів публічного адміністрування зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) в умовах лібералізації, де традиційний митно-тарифний контроль поступово замінюється гнучкими фінансовими й прихованими нетарифними важелями (технічними регламентами, санітарними нормами, сертифікацією). Автором проведено аналіз нормативно-правового й інституційного забезпечення функціонування ЗВТ за участю України, центральне місце в якому посідає Угода про асоціацію з ЄС. Виявлено ключові інституційні бар'єри: правову невизначеність окремих норм, бюрократизацію та недостатню швидкість адаптації вітчизняного законодавства до європейського acquis communautaire. Охарактеризовано вимушений антикризовий характер державної зовнішньоторговельної політики в умовах воєнного стану, спрямований на логістичну диверсифікацію та спрощення митних процедур.