Доктринальні аспекти діяльності Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань та Бюро економічної безпеки

Abstract

У статті проаналізовані доктринальні аспекти діяльності спеціальних слідчих органів що виникають при виявленні, попередженні, розкритті та розслідуванні корупційних та економічних злочинів. Забезпечення ефективності протидії корупції та економічній злочинності має включати комплекс інтегративних заходів, здійснюваних державою. Першочерговими завданнями реалізації такого курсу є невідкладне виконання таких стратегічних засад, як демонополізація, деолігархізація, деофшоризація, розмежування бізнесу і влади та усунення корупційних ризиків, забезпечення ефективної слідчої, фіскальної та митної політики. Необхідно зміцнити статус незалежності НАБУ, ДБР та БЕБ, розширити рамки процесуальної самостійності слідчих, розширити повноваження детективів щодо превентивної діяльності, виявлення, розкриття та розслідування злочинів. Потрібно запровадити функцію державного нагляду за дотриманням прав і свобод людини в державі та у сфері виконанням антикорупційного законодавства в діяльності підприємств, установ та організацій, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Розкриваються проблеми удосконалення процесуальної форми розслідування, внесені пропозиції щодо запровадження детективного розслідування. В законі пропонується передбачити, що здобуті в поза процесуальному порядку фактичні дані можуть мати значення доказів у кримінальному провадження за умови їх належності до справи, допустимості та достовірності. Для усунення колізій при застосуванні норм, регламентуючих отримання доказової інформації на етапі виявлення, попередження та розслідування злочинів, необхідно прийняти єдиного для усіх форм судових проваджень доктринально нового закону – «Кодексу доказового права». Оптимізація слідчої діяльності потребує доктринально виваженої процесуальної форми реалізації в кримінальному провадженні функції розслідування, розробки та прийняття нового КПК України.