Особливості правового регулювання та стану дослідження кримінально-правової охорони професійної діяльності журналістів

Abstract

Метою дослідження є особливостей правового регулювання та стану дослідження кримінально-правової охорони професійної діяльності журналістів. Аналіз стану дослідження кримінально-правового захисту законної професійної діяльності журналістів в Україні засвідчує, що нині існує чимала кількість наукових праць, які безпосередньо стосуються захисту журналістів та їх професійної діяльності. Проте, в одних випадках досліджувалось виключно кримінальне правопорушення, передбачене ст. 171 КК України, в інших окремо розглядалось кримінальне правопорушення, що міститься у ст. 3451 КК України, незважаючи на наявність достатньо нового монографічного дослідження В. І. Павликівського, що стосується кримінально-правового забезпечення свободи слова та професійної діяльності журналістів в Україні, залишилось багато дискусійних питань щодо ознак складів кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 3471, 3481, 3491 КК України. Загалом, на сьогодні існує не так багато праць, присвячених кримінально-правовій охороні журналістів та їх професійній діяльності, а тому залишається чимало недостатньо чи взагалі не досліджених аспектів цієї проблеми. Викладене підтверджує потребу подальшого поглибленого теоретичного аналізу кримінально-правової охорони законної професійної діяльності журналістів в Україні. Акцентовано увагу, що аналіз розробок вітчизняних учених за тривалий період дав змогу констатувати, що в кримінально-правовій науці України загалом сформовано уявлення про особливості кримінально-правової охорони законної професійної діяльності журналістів. Зокрема, це стосується здебільшого змісту об’єкта складів кримінальних правопорушень що посягають на журналістів та їх професійну діяльність, об’єктивної сторони таких кримінальних правопорушень, суспільної небезпеки вчинюваних діянь, суб’єктивної сторони, а також особливостей суб’єкта. Визначено норми, щодо яких досягнуто одностайності між науковцями і практиками, однак це не виключає наявності деяких нез’ясованих питань. Відтак, неоднозначно вирішується питання щодо правильності розміщення статей у відповідних розділах Особливої частини Кримінального кодексу України, визнання юридичних осіб потерпілими від кримінального правопорушення передбаченого ст. 171 КК України, необхідність виділення «впливу з метою перешкоджання» поряд з «іншим умисним перешкоджанням» у ст. 171 КК України, необхідність існування так званих «спеціальних статей» щодо журналістів тощо.