Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом в Україні: аналіз критеріїв визначення

Abstract

Стаття присвячена дослідженню ЦОВВ зі спеціальним статусом в Україні. Здійснено загальний огляд нормативних підстав появи ЦОВВ зі спеціальним статутом та чинного законодавчого регулювання їх діяльності. Встановлено, що відсутність чітких критеріїв та підстав визначення ЦОВВ, які мають спеціальний статус, характеризувало як законодавство, яким вперше було передбачено утворення ЦОВВ зі спеціальним статусом, так і чинні нормативно-правові акти, що регулюють засади їх діяльності. Неконкретизованість, значна узагальненість та невичерпність критеріїв визначення ЦОВВ зі спеціальним статусом дозволяли відносини до ЦОВВ зі спеціальним статусом будь-який ЦОВВ, керуючись миттєвими кон’юнктурними, подекуди політично мотивованими, цілями. Обґрунтовано, що кількість існуючих ЦОВВ зі спеціальним статутом, їх активне утворення, та функціональне призначення зумовлюють необхідність їх упорядкування, що повинно розпочатись з вироблення критеріїв їх виокремлення, їх законодавчого закріплення і подальшого правозастосовного втілення. Доведено, що про спеціальний статус ЦОВВ може свідчати утворення ЦОВВ відповідно до Конституції та законів України; обсяг функціональних повноважень, а саме забезпечення формування та реалізації державної політики в одній або декількох сферах; спеціальна підконтрольність та підзвітність. Заперечується використання у якості критеріїв визначення ЦОВВ зі спеціальним статусом компетенції; порядку утворення, реорганізації, ліквідації; спрямування і координування безпосередньо КМУ; організаційно-правову форму створення ЦОВВ. Визначено перспективні напрямками подальших досліджень ЦОВВ зі спеціальним статусом