Економічне врядування в контексті вимог Європейського Союзу до країн-кандидатів та потенційних кандидатів на вступ

Abstract

У статті висвітлено вимоги Європейського Союзу до країн-кандидатів та потенційних кандидатів на вступ щодо економічного врядування на прикладі нашої країни. Акцентовано, що процес набуття членства країною-кандидатом у Європейському Союзі є досить тривалим і передбачає виконання загальних критеріїв, визначених у ст. 49 Договору про Європейський Союз та додаткових, Копенгагенських критеріїв, яким має відповідати країна-кандидат. Відповідність Копенгагенським критеріям повинна свідчити про здатність країни-кандидата виконувати обов’язки країни-члена ЄС, зокрема щодо наявності діючої ринкової економіки й спроможності витримати тиск конкуренції та ринкових сил у межах ЄС та спроможності взяти на себе зобов’язання, що випливають із членства в ЄС, включаючи визнання цілей політичного, економічного та валютного союзу. Проаналізовано результати селфcкринінгу України та скринінгу Європейської Комісії за напрямом «Економічна та монетарна політика» з метою визначення, наскільки законодавство країни-кандидата відхиляється від acquis Європейського Союзу і потребує адаптації, проведених у 2023 р. Особливу увагу в статті приділено розгляду першого Звіту про прогрес України в рамках Пакета розширення, в якому Європейська Комісія визначила досягнення, проблеми та завдання України на шляху до Європейського Союзу, в тому числі й щодо економічного врядування, які містяться в переговорному розділі 17 «Економічна та монетарна політика» кластеру 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Обґрунтовано важливість оперативного та беззаперечного виконання рекомендацій Європейської Комісії за результатами щорічних звітів про прогрес України в рамках Пакета розширення, адже від цього залежить швидкість проходження нашою країни євроінтеграційного шляху та отримання повноправного членства в Європейському Союзі.