Штраф як кримінальне покарання майнового характеру за законодавством України

Abstract

Наукове обговорення проблемних питань штрафу як виду покарання наразі є актуальним зокрема через його популярність серед засобів кримінально-правового впливу, про що свідчить судова статистика останніх років, де кількість засуджених до штрафу значно переважає над кількістю засуджених до будь-якого іншого виду покарання. Дану статтю присвячено висвітленню окремих аспектів що стосуються кримінального покарання у вигляді штрафу: його кримінально-правова природа, визначення розміру суми стягнення, порядок виконання покарання, наявна проблематика. Проаналізовано наукові надбання українських вчених останніх років, положення Кримінального кодексу України та Кримінально-виконавчого кодексу України про штраф, зокрема спосіб визначення його розміру та порядок виконання покарання у вигляді штрафу відповідно, залучено кримінальне законодавство європейських держав. Так, виходячи з аналізу вітчизняного кримінального законодавства і положень кримінальних кодексів європейських держав в статтях про спосіб обчислення стягнення було визначено декілька різних підходів до обчислення розміру штрафу, зокрема: із застосуванням визначеної розрахункової одиниці (де розрахунковими одиницями можуть бути денні тарифи, неоподатковані мінімуми доходів громадян, прожиткові мінімуми тощо); твердої суми національної валюти; майнове стягнення, пропорційне сумі завданої майнової шкоди; система, що поєднує у собі більше ніж один з вказаних способів. Також здійснено короткий аналіз кожної з систем обчислення на предмет відповідності принципу індивідуалізації покарання та доцільності застосування в українській системі кримінальних покарань. Проаналізовано порядок виконання покарання у вигляді штрафу та заходи впливу за невиконання вироку в Україні в порівнянні з іншими державами Європи. В статті також було звернено увагу на наявні проблеми, пов’язані з покаранням у вигляді штрафу, а саме нерівномірність карного впливу на осіб з різним рівнем достатку внаслідок недоліків української системи обчислення стягнення, та ризики пов’язані з цими проблемами – порушення принципу індивідуалізації покарання та рівності перед законом. На основі попереднього аналізу кримінального законодавства іноземних держав запропоновано перехід української системи обчислення штрафу за допомогою умовних одиниць розрахунку у вигляді неоподаткованого мінімуму доходів громадян до денних тарифів, що мають бути пов’язаними з доходами винного, тим самим забезпечуючи дотримання базових засад кримінального права.