Короткий опис (реферат):
Стаття присвячена дослідженню питань феномену і детермінації кримінальних правопорушень проти трудових прав громадян. Встановлено, що формування сучасного ринку праці й поява нових його учасників в особі роботодавців різних організаційно-правових форм та видів власності зумовили значне погіршення стану дотримання законності
у сфері трудових відносин, поширення кримінально караних посягань у зазначеній сфері суспільних відносин.
Проаналізовано офіційні статистичні дані щодо кількості зареєстрованих кримінальних правопорушень проти
трудових прав громадян, а саме кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 171-175 КК України окремо за 2021,
2022 та 2023 роки з відображенням кількості проваджень, скерованих до суду. Визначено, що даному виду кримінальних правопорушень притаманний високий рівень латентності, що не дозволяє в повній мірі відобразити справжній
стан речей щодо кількості, рівня, динаміки тощо показників даного виду кримінально караних діянь, оскільки офіційні
статистичні дані не відображають той негативний стан, який склався в трудових відносинах на даний час.
Пропонується висновок, що основними причинами поширення кримінальних правопорушень трудових прав громадян є високий рівень незареєстрованої (неофіційної) праці, виплата заробітної «в конверті», низьких загальний рівень
доходу серед населення, високий рівень безробіття, низький рівень знань в частині своїх прав та обов’язків, невіра в дію
закону по відношенню до покарання роботодавця, недовіра та корумпованість представників правоохоронних структур, страх бути звільненим та надвисока залежність від одного джерела доходу, яким є заробітна плата, відсутність
дієвого контролю з боку держави та суспільства за дотриманням чинного законодавства про працю, а також сучасної
законодавчої бази, яка б відповідала новітнім вимогам у сфері регулювання та охорони трудових відносин. Вказується,
що чинниками, які впливають на високий рівень латентності кримінальних правопорушень проти виборчих прав громадян є недосконалість законодавчої бази, невіра громадян у правовий захист правоохоронних органів, незнання громадянами порядку захисту своїх порушених прав, бюрократизм процедур захисту порушених трудових прав громадян та ін
