Репозиторий Dspace

Договори про трансферт інновацій: поняття, види, правове регулювання

Показать сокращенную информацию

dc.contributor.author Холявка, С. В.
dc.date.accessioned 2024-01-08T12:09:40Z
dc.date.available 2024-01-08T12:09:40Z
dc.date.issued 2023-12-28
dc.identifier.citation Холявка С. В. Договори про трансферт інновацій: поняття, види, правове регулювання. Правова позиція, № 3 (40), 2023. С. 160-164. uk_UA
dc.identifier.issn 2521-6473
dc.identifier.uri http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/6290
dc.description.abstract Стаття присвячена дослідженню групи цивільно-правових договорів, якими опосередковується передання результатів наукових досліджень та розробок, в тому числі тих, які мають ознаки об’єкта права інтелектуальної власності, від одного суб’єкта до іншого (трансфер інновацій). Обґрунтовано, що категорії інновацій та інноваційної діяльності стосуються тієї сфери суспільних відносин, яка пов’язана із науково-технічною, творчою та інтелектуальною діяльністю. На всьому протязі здійснення інноваційної діяльності взаємодія її суб’єктів опосередковується договорами, які автором пропонується називати договорами інноваційного характеру. Доведено, що до договорів інноваційного характеру слід відносити не лише договори, якими опосередковується доведення об’єкта права інтелектуальної власності або іншого результату інтелектуальної діяльності людини до рівня інноваційного продукту, але й договори, якими регулюються відносини зі створення первинного джерела інновацій – знань, необхідних для розв’язання технологічних, інженерних, економічних, соціальних та гуманітарних проблем, здобутих в результаті наукової, науково-технічної та іншої інтелектуальної діяльності людини. Обґрунтовано, що в масиві цивільно-правових договорів слід виділяти групу договорів інноваційного характеру, якими опосередковується виникнення, зміна чи припинення прав та обов’язків у сфері інноваційної діяльності. Системоутворюючими, конститутивними ознаками такої групи договорів будуть їх спрямованість, сфера застосування та предмет. У цій групі особливе місце займають договори, які запропоновано називати договорами про трансфер інновацій. Автор вважає, що до таких договорів відносяться ті, на підставі яких від володільця до набувача переходять знання (в тому числі об’єкти технології), необхідні для розв’язання технологічних, інженерних, економічних, соціальних та гуманітарних проблем, здобуті в результаті наукової, науково-технічної та іншої інтелектуальної діяльності людини. Сюди слід насамперед віднести передання майнових прав інтелектуальної власності на знання, які підлягають правовій охороні як об’єкти права інтелектуальної власності. Зроблено висновок, що договорами про трансферт інновацій слід вважати: ліцензійний договір; договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності; договір комерційної концесії (франчайзингу), інші договори (в тому числі непойменовані та змішані) щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності. uk_UA
dc.language.iso uk uk_UA
dc.publisher Університет митної справи та фінансів uk_UA
dc.relation.ispartofseries Правова позиція;№ 3 (40), 2023
dc.subject інновації uk_UA
dc.subject технологія uk_UA
dc.subject об’єкт технології uk_UA
dc.subject трансферт технологій uk_UA
dc.subject договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності uk_UA
dc.subject ліцензійний договір uk_UA
dc.subject договір комерційної концесії (франчайзингу) uk_UA
dc.subject договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності uk_UA
dc.title Договори про трансферт інновацій: поняття, види, правове регулювання uk_UA
dc.type Article uk_UA


Файлы в этом документе

Данный элемент включен в следующие коллекции

  • 2023/3(40)
    Правонаступник наукового журналу “Вісник Академії митної служби України. Серія: “Право”

Показать сокращенную информацию

Поиск в DSpace


Расширенный поиск

Просмотр

Моя учетная запись