Короткий опис (реферат):
У статті здійснено аналіз трансформаційно-безпекових аспектів розвитку світової економіки. Встановлено, що динамізм й інклюзивність світової економіки відіграють ключову роль у вирішенні масштабних завдань, поставлених в Порядку денному в галузі сталого розвитку на період до 2030 року. Підсумовано, що протиріччя і асиметрії глобального економічного розвитку мають два аспекти. По-перше, це – джерело постійного розвитку світової економічної системи. По-друге, це – перманентний конфлікт інтересів економічних суб'єктів світового господарства, наприклад, між транснаціональними корпораціями (ТНК) і державами, міжнародними організаціями, регіональними інтеграційними об'єднаннями.
Резюмовано, що вивчення сучасних трендів і трансформацій світової економіки є актуальною теоретичною і прикладною задачею, яка передбачає системну консолідацію методів і механізмів міждисциплінарних досліджень. Узагальнено, що до недавнього часу глобалізаційні процеси характеризувалися як стійкі, переважно позитивні. Але на
нинішньому етапі глобального розвитку стало ясно, що процес глобалізації носить зовсім
лінійний характер, і в значній мірі залежить від ситуації, геополітичної ситуації в світі, а
також від фази «довгих» і інших циклів в світовому економічному розвитку, географічного
положення та структури економіки країн світу, специфіки взаємодії регіональних
об'єднань.
Установлено, що об'єктивним і теоретично вірним є уявлення про процеси глобалізації та
регіоналізації як про дві сторони однієї медалі. Регіоналізація в загальному розумінні
спеціальної термінології є прояв процесу глобалізації на регіональному рівні, тому зазначені
процеси мають багато спільних характеристик: значне збільшення обсягів прямих іноземних
інвестицій (ПІІ), формування міжнародних виробничих ланцюжків доданої вартості,
зростання числа угод по злиттю і поглинанню компаній та ін.
Крім цього, на регіональному рівні глобалізація нерідко набуває деяких специфічних рис, які в
новій науковій літературі прийнято називати терміном «глокалізація». Як показують
наукові дослідження, глокалізація зумовлює виникнення тенденцій в напрямках централізації
і децентралізації з метою формування системи ефективного управління та стабільного
справедливого апарату уряду.