Показать сокращенную информацию
dc.contributor.author | Дячок, О. О. | |
dc.date.accessioned | 2023-08-10T08:57:38Z | |
dc.date.available | 2023-08-10T08:57:38Z | |
dc.date.issued | 2023-08-10 | |
dc.identifier.citation | Дячок О. О. Поняття суверенності особи у психології, філософії та правознавстві / О. О. Дячок // Правова позиція, № 2 (39), 2023. С. 5-9. | uk_UA |
dc.identifier.issn | 2521-6473 | |
dc.identifier.uri | http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/5587 | |
dc.description.abstract | Стаття присвячена поняттю «суверенність особи» (варіанти: «суверенітет особи», «особистісна суверенність»), що з кінця ХХ ст. використовується у суспільних науках, зокрема, психології, філософії, правознавстві. Досліджено, який зміст у це поняття вкладають представники різних галузей науки. З’ясовано, що серед психологів немає єдиної точки зору щодо змісту використовуваного терміну, поширеним є його визначення через самоствердження особи, а також як незалежність від зовнішніх чинників. Філософи та правники більше схильні пов’язувати поняття суверенності особи з правами людини та їх забезпеченням як на міжнародному, так і на національному рівнях. При цьому у різних напрямах філософії межі суверенітету особи трактуються неоднаково: від повної автономності до залежності від ролей і функцій, які людина виконує у суспільстві. Правники обґрунтовують існування суверенітету особи і навіть його пріоритет щодо державного суверенітету природніми правами людини, що знайшли закріплення у імперативних нормах загального міжнародного права. Починаючи із Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних націй 10 грудня 1948 р., близько ста міжнародно-правових актів зобов’язують держави світової спільноти забезпечити дотримання прав особи. Як і деякі представники психологічної науки, правники пов’язують суверенітет особи з незалежністю від зовнішніх чинників, передовсім, від держави і суспільства, а також із його забезпеченням як всередині держави, так і на міжнародному рівні. Останнє, починаючи з 1990-х років, проявилося у наданні Радою Безпеки ООН згоди на гуманітарні інтервенції на територію держав, де мали місце масові порушення прав людини та гуманітарна катастрофа. Правники також наголошують на тому, що суверенітет особи передбачає і її відповідальність. У юридичній науці наразі спостерігається застосування різних термінів на означення розглянутого поняття: «суверенітет особи», «суверенність особи» та «автономність особи». На думку автора статті, термін «суверенність особистості» краще відповідає змістові, яке вкладають у це поняття. | uk_UA |
dc.language.iso | uk | uk_UA |
dc.publisher | Університет митної справи та фінансів | uk_UA |
dc.relation.ispartofseries | Правова позиція;№ 2 (39), 2023 | |
dc.subject | суверенність особи | uk_UA |
dc.subject | права людини | uk_UA |
dc.subject | забезпечення прав людини | uk_UA |
dc.subject | самоствердження особи | uk_UA |
dc.title | Поняття суверенності особи у психології, філософії та правознавстві | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |