Короткий опис (реферат):
В статті розглянуто окремі моделі реформування органів Державної виконавчої служби України, та з’ясовано ту з них, яка є найбільш адаптованою для розвитку вітчизняної системи виконавчого провадження. На підставі аналізу законодавства та практики діяльності інституту приватних виконавців систематизовано вади їх діяльності та її правового забезпечення, зокрема: потребує нормативного урегулювання порядок громадського контролю за діяльністю приватних виконавців; доцільно виключити повноваження Ради приватних виконавців України щодо перевірки діяльності приватних виконавців, залишивши виключно право ініціювання перед відповідним підрозділом Мінюсту проведення такої перевірки; наділити Раду приватних виконавців України повноваженнями щодо захисту прав приватних виконавців в тому числі у судовому порядку; урегулювати на міжвідомчому нормативно-правовому рівні питання залучення приватними виконавцями працівників поліції до забезпечення виконавчих дій примусового характеру; спростити та уніфікувати процедури нарахування та сплати податків з прибутку приватних виконавців та їх декларування.
Виокремлено напрями удосконалення діяльності органів публічної адміністрації щодо забезпечення належного та повного виконання рішень судів та інших органів, які підлягають виконанню в примусовому порядку з урахуванням позитивного досвіду створення та діяльності подібних державних інституцій в зарубіжних країнах.
