Показать сокращенную информацию
dc.contributor.author | Гірман, А.П. | |
dc.date.accessioned | 2022-12-13T13:08:45Z | |
dc.date.available | 2022-12-13T13:08:45Z | |
dc.date.issued | 2022-12-13 | |
dc.identifier.citation | Гірман А.П.Міжнародні відносини та світова політика: імперативи сучасності / А.П. Гірман // Регіональні студії. -2020. -№21. - С. 34-39. | uk_UA |
dc.identifier.issn | 2663-6107 | |
dc.identifier.issn | 2663-6115 (online) | |
dc.identifier.uri | http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4855 | |
dc.description.abstract | Статтю присвячено аналізу наукових досліджень політичного виміру громадянського суспільства, міжнародних відносин та світової політики, а також пошуку сучасних механізмів міжнародної взаємодії. З метою аналітичного дослідження було використано як джерельну базу розробки вітчизняних та закордонних науковців: Ю. Тишкуна, В. Цимбалістого, В. Барановського, З. Бжезинського, Р. Кеохейна, Дж. Найа, С. Прозорова та ін. Виявлено, що сучасність характеризується структурними перетвореннями світового соціуму, такими як відхід від традицій Вестфальської системи міждержавних відносин, руйнування державно-центристської моделі в результаті активізації численних недержавних акторів, які формують нові рівні (наприклад, транснаціональний) і форми взаємодії (наприклад, глобальні мережі). Крім того, спостерігається трансформація і розширення класичних уявлень про безпеку, конфлікти, способи їх врегулювання, про співвідношення внутрішньої і зовнішньої політики і т. д. Відбувається накладання нової конструкції міжнародних відносин, нової архітектури світового порядку і нових вузлів протиріч на колишні конструкції і колишні конфлікти. Традиційні конфлікти доповнилися новими (наприклад, інформаційні війни), з’явилися нові джерела напруженості у світовій практиці (наприклад, міжнародний тероризм), нові виміри безпеки (екологічна, інформаційна тощо), намітилося ускладнення системи факторів, що впливають на процес формування нової системи. Підкреслено, що змінилася сама природа міжнародних відносин і остаточно оформилися такі нові системні характеристики: безполюсність і мультиакторність світової системи XXI ст., транснаціоналізація, взаємопроникнення зовнішньої і внутрішньої політики, поява у світовій політиці нових викликів і загроз, які вперше в історії ставлять під загрозу існування людства. У зв’язку з цим важливу роль у сучасних світополітичних процесах все більше відіграють різні недержавні, транснаціональні організації і сили, які діють незалежно від держав. Проблема співвідношення міжнародної та світової політики вимагає подальшого вивчення. Зростання різноманіття сучасного світу породжує необхідність формування нової парадигми політичної культури, яка висуває на перший план в питаннях політики проблему розумного управління світовим соціумом. | uk_UA |
dc.language.iso | uk | uk_UA |
dc.publisher | Ужгородський національний університет; Видавничий дім «Гельветика» | uk_UA |
dc.relation.ispartofseries | Регіональні студії;2020 №21 | |
dc.subject | міжнародні відносини | uk_UA |
dc.subject | світова політика | uk_UA |
dc.subject | громадянське суспільство | uk_UA |
dc.subject | політичне суспільство | uk_UA |
dc.subject | держава | uk_UA |
dc.subject | моделі взаємодії | uk_UA |
dc.subject | політичні актори | uk_UA |
dc.title | Міжнародні відносини та світова політика: імперативи сучасності | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |