Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Корнєєв, М.В. | |
dc.contributor.author | Жидик, А.І. | |
dc.date.accessioned | 2022-12-06T08:51:05Z | |
dc.date.available | 2022-12-06T08:51:05Z | |
dc.date.issued | 2022-12-06 | |
dc.identifier.citation | Оцінка інноваційної діяльності за напрямами трансферу технологій підприємствами України / М. В. Корнєєв, А. І. Жидик // Проблеми економіки. — 2021. — № 2. — С.134-142 | uk_UA |
dc.identifier.issn | 2222-0712 | |
dc.identifier.issn | 2311-1186 | |
dc.identifier.uri | http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4821 | |
dc.description.abstract | Метою цієї статті є уточнення класифікаційних ознак форм і напрямків трансферу технологій і аналіз емпіричних даних по проведенню операцій трансферу технологій в Україні. Результативність, економічність і оперативність трансферу технологій залежить від вибору раціональних форм і напрямків трансферу технологій. Найбільш перспективною формою трансферу на сьогодні вважається комбінована форма, в якій об’єднуються переваги вертикальних і горизонтальних форм трансферу на основі бізнес-моделі відкритих інновацій. В Україні існують передумови для реалізації такої форми організації трансферу технологій, проте для цього необхідно підвищити інноваційну активність промислових підприємств, наукових організацій, збільшити обсяги фінансування інноваційної діяльності. В подальшому передбачається запропонувати організаційно-економічний механізм підвищення інноваційної активності на рівні підприємства. Наукові дослідження і розробки промислових підприємств (НДРПП) складають близько 15 % від загального обсягу витрат на інновації у середньому за 2007–2019 роки. Найнижча частка НДРПП у загальних витратах на інновації спостерігається у 2011 році – 7,5 %, а найвища частка у 2018 році складає 26,3 %. Частка витрат на вертикальний трансфер складає 69,6–89,5 %, що значно вище, ніж на горизонтальний трансфер, – 10,5–30,4 %. Головною причиною зниження рівня трансферу технологій підприємствами України є обмежене фінансування з боку держави та негативний інвестиційний клімат в країні. Частка некомерційного трансферу з 2012 року нижче, ніж 1 %. Комбінований трансфер на базі цифрових технологічних платформ практично відсутній. | uk_UA |
dc.language.iso | uk | uk_UA |
dc.publisher | Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України; Видавничий Дім «ІНЖЕК» | uk_UA |
dc.relation.ispartofseries | Проблеми економіки;№ 2 (48), 2021 | |
dc.subject | трансфер технологій | uk_UA |
dc.subject | організаційні форми | uk_UA |
dc.subject | бізнес-моделі | uk_UA |
dc.subject | типи трансферу | uk_UA |
dc.subject | відкриті інновації | uk_UA |
dc.subject | business models | uk_UA |
dc.subject | open innovations | uk_UA |
dc.subject | organizational forms | uk_UA |
dc.subject | technology transfer | uk_UA |
dc.subject | types of transfer | uk_UA |
dc.title | Оцінка інноваційної діяльності за напрямами трансферу технологій підприємствами України | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |