Короткий опис (реферат):
Розглянуто процес модернізації юридичної освіти в сучасній Україні, розкрито значення юридичної клініки як основного інструменту практичної підготовки майбутніх юристів. Підкреслено, що юридична клініка – це база для практичної підготовки майбутнього правника шляхом надання безоплатної правової допомоги під керівництвом викладача-куратора. Студенти – консультанти юридичної клініки здобувають навички, які є мінімальним стандартом юридичної професійної діяльності правника.
Виокремлено психологічні особливості діяльності консультанта юридичної клініки під час інтерв’ювання клієнта, визначено систему особистісних якостей консультанта юридичної клініки, що зумовлюють ефективність його роботи як сучасного правника.
З’ясовано, що основне призначення інтерв’ювання полягає у тому, щоб у ході бесіди з клієнтом отримати необхідну інформацію про будь-які обставини, які мають значення для вирішення справи, а також про його психічний стан, і з урахуванням цього визначити по відношенню до нього найбільш правильну тактичну лінію поведінки. Основним інструментом ефективної бесіди з клієнтом є активне слухання. Активне слухання має супроводжуватися невербальними техніками, серед яких особливо важливою є зоровий контакт. Клієнт повинен відчувати, що консультант його чує. Це дає змогу консультанту зібрати інформацію, заручитися підтримкою співрозмовника, встановити з ним контакт і надалі викликати довіру.
Доведено, що резюмування як відтворення необхідне для встановлення зворотного зв’язку з клієнтом та перевірки правильності фіксації події.
Визначено, що під консультуванням як багатокомпонентного та комплексного явища слід розуміти безпосередній процес інтелектуальної та практичної співпраці (взаємодії) консультанта та клієнта з метою знаходження
правових методів та засобів вирішення юридичних проблем клієнта, а також вибір оптимального варіанту, шляхів і способів їх вирішення у процесі правової комунікації.
Установлено, що до психологічних аспектів інтерв’ювання можна віднести: створення обстановки взаєморозуміння та взаємоповаги з клієнтом; налаштування його на роботу; урахування соціально-моральних аспектів ситуації та допомогу клієнту у виборі правової позиції, подолання психологічних бар’єрів тощо.
