Короткий опис (реферат):
Статтю присвячено висвітленню проблемних питань нормативно-правового регулювання процесу управління багатоквартирними будинками, означено основні недоліки та шляхи їх розв’язання на законодавчому рівні. У роботі на науково-практичному рівні проаналізовано визначення сутності основних понять у сфері державного регулювання діяльності з управління багатоквартирним будинком і розв’язано певні дискусійні аспекти. Означено, що подолання монопольного становища житлово-експлуатаційних контор передбачає створення відповідних умов для запровадження здорової конкуренції в цій сфері. Визначено проблемні питання розвитку реформ у сфері житлово-комунального господарства, а саме: готовність
населення до змін, але неготовність до відповідальності за управління; застарілість житлового фонду та фінансова неспроможність щодо здійснення ремонту житлового фонду; інформаційна необізнаність щодо управління багатоквартирним
будинком; правові прогалини з управління багатоквартирним будинком; слабка громадська активність тощо.
Комплексний підхід до вивчення основних організаційно-правових форм управління багатоквартирними будинками надав змогу встановити такі форми управління багатоквартирним будинком, як: управління багатоквартирним будинком
здійснюється самими співвласниками; управління багатоквартирним будинком покладається на управителя; управління багатоквартирним будинком покладається на об’єднання співвласників багатоквартирного будинку у вигляді асоціації
об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. На основі аналізу нормативно-правових актів у цій сфері визначено особливості їх функціонування в Україні.
Проаналізовано та розглянуто детально основні процедури щодо управління багатоквартирним будинком. Автор значну увагу приділив ролі управляючих компаній та реформуванню житлово-експлуатаційних контор, проаналізував основні
суттєві відмінності щодо управління багатоквартирними будинками із залученням управляючих компаній і створенням об’єднань співвласників багатоквартирних будинків.
