Репозитарiй DSpace

Межі здійснення права на вчинення заповіту яльності

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Михайлів, М. О.
dc.contributor.author Mykhayliv, M. O.
dc.date.accessioned 2021-08-16T11:12:40Z
dc.date.available 2021-08-16T11:12:40Z
dc.date.issued 2021-08-16
dc.identifier.citation Михайлів М. О. Межі здійснення права на вчинення заповіту яльності / М. О. Михайлів // Правова позиція. - 2021. - № 2 (31). - С. 55 – 59 uk_UA
dc.identifier.issn 2521-6473
dc.identifier.uri http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4354
dc.description.abstract У статті досліджено питання, пов’язані з визначенням меж здійснення права на вчинення заповіту. Звертається увага, що єдиним способом для фізичної особи розпорядитися своїм майном на випадок смерті є складення заповіту. Заповідач, керуючись принципом свободи заповіту, необмежений у виборі способів здійснення права на вчинення заповіту, що може, як наслідок, призвести до порушення чи обмеження прав та інтересів інших осіб. Проте будь-яка свобода, зокрема і свобода заповіту, може бути обмежена законодавчо встановленими межами здійснення прав. Провівши аналіз доктринальних підходів щодо розуміння поняття та змісту меж здійснення цивільних прав, автор звертає увагу на необхідність розмежування понять «межі здійснення прав» та «обмеження прав». У статті обґрунтовано, що оскільки право на вчинення заповіту є одним із видів прав, спрямованих на розпорядження майном заповідача, яке належить йому на праві власності, варто межі здійснення права на заповіт та обмеження прав заповідача щодо розпорядження майном на випадок смерті розглядати у двох площинах – речового і спадкового права. У площині речового права необхідно розглядати як саме право на розпорядження майном заповідача, так і його здійснення, а в площині спадкового права – право спадкоємців на спадкування за заповітом та його здійснення. Запропоновано авторське визначення понять «межі здійснення права на заповіт» та «обмеження здійснення права на заповіт». Так, межі здійснення права на заповіт – це можлива дозволена поведінка особи заповідача, що ґрунтується на засадах свободи заповіту, яка спрямована на реалізацію суб’єктивного права особи власника розпорядитися належним йому майном на випадок смерті, але з додержанням вимог, установлених нормами глави 16 та книги третьої і шостої ЦК України, а також засад справедливості, добросовісності та розумності. Обмеження здійснення права на заповіт – це встановлені законодавством заборони, обов’язки чи дозволи впливати на звуження змісту суб’єктивного права заповідача та ускладнення, як наслідок, реалізації права на вчинення заповіту. uk_UA
dc.language.iso uk uk_UA
dc.publisher Університет митної справи та фінансів uk_UA
dc.relation.ispartofseries Правова позиція;2021. - № 2 (31)
dc.subject спадкування uk_UA
dc.subject заповідач uk_UA
dc.subject заповіт uk_UA
dc.subject здійснення права на спадкування uk_UA
dc.subject inheritance uk_UA
dc.subject testator uk_UA
dc.subject will uk_UA
dc.subject exercise the right to inherit uk_UA
dc.title Межі здійснення права на вчинення заповіту яльності uk_UA
dc.title.alternative Scopes of exercising the right to make a will uk_UA
dc.type Article uk_UA


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних зібраннях

  • 2021/2(31)
    Правонаступник наукового журналу “Вісник Академії митної служби України. Серія: “Право”

Показати скорочений опис матеріалу