Короткий опис (реферат):
У статті досліджується поняття й ознаки суб’єктів найманства. Звертається увага на те, що «суб’єкт злочину» за Кримінальним кодексом України та «найманець» не тотожні поняття. Обґрунтовується висновок про необхідність подальшого вдосконалення визначення найманця, передбаченого у примітці до статті 447 Кримінального кодексу України. Пропонується нова редакція пункту 2 примітки до статті 447 Кримінального кодексу України.
Висвітлюються проблеми кваліфікації найманства та пропонуються шляхи їх вирішення.
Особливістю статті 447 Кримінального кодексу України є те, що «суб’єкт злочину» та «найманець» не тотожні поняття. За частиною 4 статті 447 Кримінального кодексу України суб’єктом злочину є фізична осудна особа, яка досягла 16 років і відповідає ознакам найманця, передбаченим у примітці до статті 447 Кримінального
кодексу України. Визначення найманця має особливе значення не тільки під час встановлення суб’єкта злочину, але й під час кваліфікації найманства за іншими ознаками складу злочину. Наприклад, вербування, фінансування, матеріальне
забезпечення, навчання та використання є ознаками об’єктивної сторони найманства тільки тоді, коли вони вчиняються стосовно найманців.
Винна особа повинна усвідомлювати, що вербує, фінансує, матеріально забезпечує, навчає та використовує саме найманця, а не будь-яку іншу особу. Найманець як особа, стосовно якої вчиняється злочин або за допомогою якої вчиняється злочин, повинен відповідати ознакам, передбаченим у примітці до статті 447 Кримінального кодексу України, найманець як суб’єкт злочину повинен відповідати ознакам злочину, передбаченим у статтях 18–22 Кримінального кодексу України та примітці до статті 447 Кримінального кодексу України.
Системне тлумачення статей 447, 18, 22 Кримінального кодексу України дає підстави для такого висновку стосовно суб’єктів найманства: за частиною 1 статті 447 Кримінального кодексу України суб’єкт злочину загальний –
фізична осудна особа, яка досягла 16 років; за частиною 2 статті 447 Кримінального кодексу України суб’єкт злочину спеціальний – службова особа; за частиною 3 статті 447 Кримінального кодексу України суб’єкт злочину може бути як загальним, так і спеціальним (службова особа); за частиною 4 статті 447 Кримінального кодексу України суб’єкт злочину спеціальний – фізична осудна особа, яка досягла 16 років і відповідає ознакам найманця, передбаченим у примітці до статті 447 Кримінального кодексу України.