DSpace Repository

Особливості правового регулювання темпоральних чинників цивільного правовідношення при порушенні суб’єктивного права особи

Show simple item record

dc.contributor.author Гуйван, П. Д.
dc.contributor.author Guyvan, P. D.
dc.date.accessioned 2021-06-17T12:20:44Z
dc.date.available 2021-06-17T12:20:44Z
dc.date.issued 2021-06-17
dc.identifier.citation Гуйван П. Д. Особливості правового регулювання темпоральних чинників цивільного правовідношення при порушенні суб’єктивного права особи / П. Д. Гуйван // Правова позиція. – 2021. - № 1 (30). – С. 63 – 67 uk_UA
dc.identifier.issn 2521-6473
dc.identifier.uri http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4323
dc.description.abstract Наукова стаття присвячена вивченню актуального питання про сутність та місце в системі цивільного правового механізму зобов’язань щодо захисту порушеного суб’єктивного права особи. У роботі зроблений акцент на аналізі темпоральних аспектів застосування різних захисних інструментів як самою особою, чиє право порушене, так і державними юрисдикційними органами – судами. Саме на останні законом покладено функції застосування примусу до неналежних учасників матеріального обороту в суспільстві. Своє дослідження автор ґрунтує на принципово і послідовно обстоюваній ним тезі, за якою право на позов є окремим від регулятивного цивільного права охоронним повноваженням особи. Це проявляється в абсолютно відмінних та не притаманних регулятивному стану відносин обсягу повноважень кредитора й обов’язків боржника, який у даному разі виступає в іпостасі порушника. Віритель набуває права як самостійно (за допомогою заходів оперативного впливу), так і за допомогою суду примусити боржника до припинення порушення й усунення наслідків порушення, зокрема і компенсування завданої шкоди. Боржник повинен виконати таку вимогу, і не лише, коли вона пред’являється в судовому порядку, а й добровільно. Значна увага у статті присвячена проблематиці розмежування охоронно-правових заходів за різних видів цивільних правопорушень. У цьому контексті вивчено зміст захисного відношення в разі порушення абсолютних прав та визначені його відмінності від зобов’язального правопорушення. Розглянуті правові наслідки недотримання речового й інших подібних прав суб’єкта (наприклад, такого, що реалізується шляхом учинення неодноразових дій). Встановлено, що, на відміну від зобов’язальних відносин, здебільшого порушення не припиняє регулятивне речове право, воно може існувати протягом установленого часу своєї дії поряд із правом на захист (позовне домагання) або навіть після його здійснення. Така специфіка абсолютних цивільних відносин зумовлена особливостями їх регулювання. Адже здійснення такого суб’єктивного права відбувається переважно не шляхом вимагання відповідної належної поведінки від конкретної зобов’язаної особи, а шляхом самостійної реалізації можливостей, закладених у праві самим його носієм. То здійснюється активною поведінкою уповноваженого uk_UA
dc.language.iso uk uk_UA
dc.publisher Університет митної справи та фінансів uk_UA
dc.relation.ispartofseries Правова позиція;2021. - № 1 (30)
dc.subject абсолютне право uk_UA
dc.subject часовий чинник uk_UA
dc.subject регулятивні й охоронні правовідносини uk_UA
dc.subject absolute right uk_UA
dc.subject time factor uk_UA
dc.subject regulatory and protective legal relations uk_UA
dc.title Особливості правового регулювання темпоральних чинників цивільного правовідношення при порушенні суб’єктивного права особи uk_UA
dc.title.alternative Peculiarities of legal regulation of temporal factors of civil legal relations in violation of the subjective right of a person uk_UA
dc.type Article uk_UA


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

  • 2021/1(30)
    Правонаступник наукового журналу “Вісник Академії митної служби України. Серія: “Право”

Show simple item record

Search DSpace


Advanced Search

Browse

My Account