Зародження міського самоврядування у Сполученому Королівстві

Abstract

Метою статті є дослідження зародження міського самоврядування у містах Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії. Доведено, що аналогічна української ситуація мала місце у Сполученому Королівстві: до певного етапу історичного розвитку міські населені пункти існували, однак вони не мали такого міського самоврядування, яке було б цікавим у сучасних умовах для дослідників цього питання. Лише Норманське завоювання змінило цю ситуацію. Таким чином, якщо на українські середньовічні міста впливало німецьке міське право, то на британські – французьке міське право. Ознайомлення з історичними документами та працями відомих учених дає підстави дійти висновку, що нормани сприяли утворенню міських населених пунктів, тому що їм так було легше утримувати владу на Британський островах. Поширити вплив на міський населений пункт було більш ефективно, ніж на сільський, адже менші зусилля приводили до кращих результатів щодо охоплюваної кількості людей. Норманське захоплення принесло централізовану публічну владу, більш жорстку ієрархію органів публічної влади з підпорядкуванням нижчестоящих органів вищестоящим. Варто підкреслити, що таку саму політику «урбанізації» англійські монархи проводили дещо пізніше щодо територій Уельсу, Шотландії. Ознайомлення з британськими хартіями міста дає підстави стверджувати, що вони мають менший інтерес для сучасних дослідників, ніж магдебурзькі та хелмінські міські хартії, тоді як магдебурзькі та хелмінські хартії були пов’язані з наданням місту права на самоврядування переважно стосовно організаційної (та, відповідно, функціональної), британські міські хартії були найбільш цінними тим, що гарантували звільнення від одного чи кількох видів податків та зборів. Наприклад, якщо у континентальних європейських містах, відповідно до хартії, городяни могли самостійно формувати міський суд, то у британських містах (в усіх без винятку) функціонували королівські суди. Лише поодинокі місцеві населені пункти мали право обирати суддю (justice), який розглядав кримінальні справи (усі інші судді призначалися монархом). Позиція шерифа також завжди заміщувалась монархом.