Короткий опис (реферат):
Демографічна ситуація в Україні змушує органи публічного управління замислитись над проблемою цінності та гідності людського життя.
Завданням біоетики є підняти на вищий ступінь етико-моральні вимоги, зокрема духовний рівень медпрацівників, та узгодити чинні законодавчі акти в галузі охорони здоров’я із її засадами.
Пропонована стаття є спробою ліквідувати прогалину щодо нормативно-правового забезпечення реформування системи охорони здоров’я на цінностях і засадах біоетики.
Багато визначень, якими послуговується законодавство України, є умовними, недосконалими і суперечними з позиції біоетики.
Метою публікації є науково-теоретичне обгрунтування необхідності нормативно-правового забезпечення реформування системи охорони здоров’я на цінностях і засадах біоетики, що слугуватиме інтересам людини її гідності та неповторної цінності.
Відсутність у законодавстві узгодженості норм щодо початку життя людини породжує плюралізм трактувань, що є суттєвим недоліком в правовому полі, адже цей момент стосується невід’ємного права людини на життя. Законодавство має бути узгоджене із мораллю.
Засада неприпустимості дискримінації в ім’я рівної гідності всіх людських істот має торкатися всіх періодів людського існування від моменту запліднення до природної смерті, охоплюючи особливі етапи: початковий, страждання та вмирання.
Необхідно забезпечити нормативно-правове забезпечення реформування системи охорони здоров’я на цінностях і засадах біоетики, що слугуватиме інтересам людської особи як найвищої цінності серед усіх творінь на Землі.
Органам публічного управління необхідно залучити соціальні інституції, які представлені авторитетними фахівцями з біоетики, вченими, лікарями, громадськими активістами, за яких нормативно-правове забезпечення реформування системи
охорони здоров’я буде безпечним і корисним для всього суспільства.
Публічним управлінцям варто розробити заходи щодо впровадження в систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації публічних службовців викладання засад біоетики
