dc.contributor.author |
Царенко, О. М. |
|
dc.contributor.author |
Царенко, С. І. |
|
dc.contributor.author |
Tsarenko, O. M. |
|
dc.contributor.author |
Tsarenko, S. I. |
|
dc.date.accessioned |
2020-12-07T11:25:53Z |
|
dc.date.available |
2020-12-07T11:25:53Z |
|
dc.date.issued |
2020-12-07 |
|
dc.identifier.citation |
Царенко О. М. Гендерна дискримінація жінок-військовослужбовців / О. М. Царенко, С. І. Царенко // Правова позиція. – 2020. -№ 3 (28). - С. 102 – 107 |
uk_UA |
dc.identifier.issn |
2521-6473 |
|
dc.identifier.uri |
http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4113 |
|
dc.description.abstract |
Статтю присвячено розгляду питань дискримінації за ознакою статі жінок-військовослужбовців. Розглянуто проблему ейджизму у військовому колективі, наголошено, що у військових нормативно-правових актах не передбачено
правила недискримінації за віком жінок-військовослужбовців. Акцентовано увагу на тому, що сучасне українське військове законодавство характеризується відсутністю чіткого правового регулювання та гарантій для осіб із сімейними обов’язками. Зроблено спробу охарактеризувати питання надання військовослужбовцям-чоловікам права на догляд за хворою дитиною.
Виокремлено підставами дискримінації жінки-військовослужбовця такі ознаки як наявність трьох і більше дітей, так само особи з інвалідністю з дитинства. Розглянуто питання дискримінації вагітних жінок-військовослужбовців. Автори вважають, що дискримінацією чоловіків-військовослужбовців є ненадання права на різні види відпусток щодо догляду за дитиною.
Порушено проблемні питання забезпечення належних та гідних умов праці (умов безпеки робочого місця) жінок-військовослужбовців у зв’язку з введенням на території України карантину COVID-19. Зазначено, що жінки-військовослужбовці належать до кризової сфери. Питання охорони праці жінок-військовослужбовців, які заражені корона вірусом внаслідок виконання службових обов’язків, досі не врегульоване у нормативних актах. Підкреслено, що військовослужбовці із сімейними обов’язками повинні мати можливість виконувати службові обов’язки дистанційно із врахуванням їхніх потреб (піклування про малолітніх дітей чи батьків).
Зауважено, що кількість жінок-військовослужбовців у відносинах представництва влади невелика, вони дискримінуються в доступі до найвищих військових посад – у керівництві центральних та місцевих органів виконавчої влади правоохоронних органів та військових формувань немає жодної жінки. Проаналізовано дискримінацію жінок-військовослужбовців у праві на звернення.
Обґрунтовано необхідність гендерно-розрізненої форми одягу та військового екіпірування для жінки-військовослужбовця. Піднято питання дискримінації у зв’язку з залученням до добових нарядів жінок-військовослужбовців.
Розглянуто обмеження у праві жінок-військовослужбовців здобувати вищу освіту.
Проаналізовано питання релігійної дискримінації жінок-військовослужбовців. Визначено, що проведення релігійних ритуалів із жінками-військовослужбовцями у військовій формі є прямою дискримінацією. |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk |
uk_UA |
dc.publisher |
Університет митної справи та фінансів |
uk_UA |
dc.relation.ispartofseries |
Правова позиція;2020. -№ 3 (28) |
|
dc.subject |
гендерна рівність |
uk_UA |
dc.subject |
дискримінація |
uk_UA |
dc.subject |
жінка-військовослужбовець |
uk_UA |
dc.subject |
права людини |
uk_UA |
dc.subject |
gender equality |
uk_UA |
dc.subject |
discrimination |
uk_UA |
dc.subject |
female servicemen |
uk_UA |
dc.subject |
human rights |
uk_UA |
dc.title |
Гендерна дискримінація жінок-військовослужбовців |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Gender discrimination of women services |
uk_UA |