Короткий опис (реферат):
У статті розглянуто основні чинники територіального управління, проаналізовано його особливості у державах з різною формою правління. У кожній країні організація місцевої влади та управління й відповідна їй розгалужена система місцевих органів із розподілом належної компетенції між ними завжди тісно пов’язані з адміністративно-територіальним управлінням. При цьому в будь-якій державі (федеративній чи унітарній) існує один із двох традиційних типів адміністративно-територіальних утворень, які за ієрархією перебувають нижче загальнодержавного рівня. До першого з них належать так звані проміжні утворення (землі, адміністративні автономії, області та райони або департаменти тощо) й відповідні органи влади та управління, що здійснюють у межах своєї компетенції певні функції на підвідомчій їм території незалежно від центру. Водночас другий їх тип представлений відповідними низовими адміністративно-територіальними одиницями так званого базового рівня, які входять до складу проміжних утворень і мають власні місцеві органи влади та управління. На відміну від адміністративно-територіальних одиниць базового рівня, що склались природно й визнані державою
(міста, селища, села), під час управління якими переважають інтереси певних територіальних громад, у керівництві формуваннями проміжного рівня, створеними державними актами (області, райони тощо), простежується поєднання інтересів центру та поселень за його зацікавленості у підвищеному на них впливі.
