Репозитарiй DSpace

Особливості об’єктивних та суб’єктивних ознак насильницького заволодіння чужим майном та їх законодавче відображення. суспільства

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Собко, Г. М.
dc.contributor.author Sobko, G. М.
dc.date.accessioned 2020-02-19T11:45:03Z
dc.date.available 2020-02-19T11:45:03Z
dc.date.issued 2020-02-19
dc.identifier.citation Собко Г. М. Особливості об’єктивних та суб’єктивних ознак насильницького заволодіння чужим майном та їх законодавче відображення. суспільства / Г. М. Собко // Правова позиція. – 2019. - № 4 (25). - С. 198 - 204 uk_UA
dc.identifier.issn 2521-6473
dc.identifier.uri http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/3889
dc.description.abstract Стаття присвячена аналізу об’єктивних та суб’єктивних ознак насильницького заволодіння чужим майном. У ч. 4 ст. 13 Конституції України закріплено положення, згідно якому «всі суб’єкти права власності рівні перед законом». Однією з гарантій рівності захисту всіх форм власності є відповідальність за злочини проти власності, яка передбачена у розділі VI Особливої частини КК, незалежно від того, на яку форму власності було вчинене злочинне посягання. Тому посягання може бути вчинене на приватну, комунальну або державну власність. Основним безпосереднім об’єктом насильницького грабежу, розбою та вимагання є право власності. Звичайним проявом вартості речі є її грошова оцінка. З огляду на це, предметом злочинів проти власності, які полягають у розкраданні майна з володіння іншої особи, визнаються документи, які виконують роль грошового еквівалента і надають майнові права без будь-якого додаткового оформлення (цінні папери, білети грошово-речової лотереї, талони на паливно-мастильні матеріали, білети на проїзд транспортом тощо). Суб’єктивна сторона таких злочинів характеризується виною у формі прямого умислу і корисливою метою. Здійснюючи, наприклад грабіж, розбій або вимагання, винний усвідомлює суспільну небезпеку своїх дій, передбачає можливість або неминучість настання суспільно небезпечних наслідків і бажає їх настання. Ці наслідки мають вираз у спричиненні матеріальної шкоди потерпілому і отриманні майнової вигоди винним. Розбираючи зміст умислу стосовно аналізованого діяння, слід зазначити, що це злочинне посягання по своєму характеру і спрямованості може бути віднесено до злочинів, суспільна небезпека, злочинна сутність і зміст яких достатньо очевидні кожній людині. Будь-яка людина усвідомлює те, що вкрасти чужу річ, а тим більше відібрати із застосуванням насильства означає скоїти злочин. Можна дійти висновку, що під корисливими злочинами проти власності із застосуванням насильства розуміються противоправні, суспільно небезпечні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, вчинені з корисливою метою, способом вчинення яких є застосування фізичного або психічного насильства. uk_UA
dc.language.iso uk uk_UA
dc.publisher Університет митної справи та фінансів uk_UA
dc.relation.ispartofseries Правова позиція;2019. - № 4 (25)
dc.subject суб’єктивні ознаки uk_UA
dc.subject об’єктивні ознаки uk_UA
dc.subject насильство uk_UA
dc.subject заволодіння майном uk_UA
dc.subject корисливі злочини uk_UA
dc.subject subjective features uk_UA
dc.subject objective features uk_UA
dc.subject violence uk_UA
dc.subject seizure of property uk_UA
dc.subject intent uk_UA
dc.subject selfish crimes uk_UA
dc.subject motive uk_UA
dc.subject purpose uk_UA
dc.title Особливості об’єктивних та суб’єктивних ознак насильницького заволодіння чужим майном та їх законодавче відображення. суспільства uk_UA
dc.title.alternative Objective and subjective signs of violent appropriation of property and their legislative definitions uk_UA
dc.type Article uk_UA


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних зібраннях

  • 2019/4(25)
    Правонаступник наукового журналу “Вісник Академії митної служби України. Серія: “Право”

Показати скорочений опис матеріалу