Класифікація адміністративних послуг у сфері справляння податків і зборів суспільства

Abstract

Метою наукової статті є висвітлення класифікації адміністративних послуг у сфері справляння податків і зборів. Була використана сукупність сучасних методів і прийомів пізнання об’єктивної дійсності, що поєднує як загальнонаукові, так і спеціальні методи пізнання. Підґрунтям дослідження є діалектичний метод пізнання, відповідно до якого проблеми, що розглядаються в дисертації, представлені у вигляді єдності їх соціального змісту та юридичної форми. Результатами є розгляд різних підходів щодо класифікації адміністративних послуг у сфері справляння податків і зборів; дається власна класифікація надання цих послуг. За критерієм змісту адміністративної діяльності органів ДФС пропонуємо виділити такі їх адміністративні послуги: реєстраційні (наприклад, реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку; дозвільні (наприклад, видача свідоцтва про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення товарів під митними печатками та пломбами; засвідчувальні (наприклад, видача довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію); інформаційні (надання податкових консультацій та консультацій із питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи). Системний аналіз нормативних актів, що встановлюють перелік адміністративних послуг, які уповноважені надавати органи ДФС, дає підстави стверджувати, що окремі адміністративні послуги органів ДФС не можна назвати ні реєстраційними, ні дозвільними, ні послугами з легалізації актів, ні соціальними послугами. Так, засвідчення довідки про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, навряд чи є дозволом чи реєстрацією. Потрібно зазначити і про послуги щодо видачі на запит імпортера сертифіката підтвердження доставки, яким засвідчується факт надходження в Україну товарів, визначених у зазначеному сертифікаті; підтвердження статусу податкового резидента України; видачу довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку – резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов’язань із цього податку; видачу довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), видачу довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи), видачу довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами державної фіскальної служби; видачу свідоцтва про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення товарів під митними печатками та пломбами. Невизначеними залишаються підстави, порядок, строки та спосіб об’єктивації (наприклад, видача довідки, надання витягу з реєстру) надання послуги з реєстрації витратоміра у Єдиному державному реєстрі витратомірів. Усунення названого недоліку правового забезпечення вбачається за рахунок визнання такої діяльності адміністративною послугою та формування відповідних інформаційних та технологічних карток.