dc.description.abstract |
Одним із пріоритетних напрямів у державі має бути забезпечення гідного рівня життя населення на підставі надання гарантій, визначених Конституцією України. В умовах стрімкого зростання рівня бідності серед населення країни, визначення реального (фактичного) розміру прожиткового мінімуму для різних груп населення є вкрай необхідним.
У статті досліджується базовий державний соціальний стандарт – прожитковий мінімум, який покладається в основу загальної оцінки рівня життя в Україні, визначення критеріїв бідності.
Констатовано, що прожитковий мінімум у тому значенні, в якому запропоновано законодавцем, остаточно втратив свій сенс та актуальність, оскільки несуттєве поступове підвищення прожиткового мінімуму тричі на рік, як це визначається щорічно в законах України про Державний бюджет, так і не змогло забезпечити різним соціально вразливим групам населення достатнього життєвого рівня.
Прожитковий мінімум повинен відігравати роль нормативного та аналітичного інструмента оцінки, прогнозування і регулювання показників рівня життя населення. Визначається необхідність зміни методології визначення прожиткового мінімуму, впровадження механізму прозорості його розрахунків та необхідності їх оприлюднення.
Аргументовано, що прожитковий мінімум не повинен бути базою для різних виплат у нашій державі, окрім тих, які призначені для соціально вразливих категорій населення. Він повинен бути реальним та зорієнтованим на мінімально допустимі розміри споживання. У зв’язку з чим необхідно відмовитися від залежності прожиткового мінімуму від застарілих «споживчих кошиків», потрібно змінити
співвідношення продовольчих, непродовольчих товарів, а також послуг, враховуючи реальні показники витрат, проводити розрахунок прожиткового мінімуму на основі реальних цін та реальних потреб різних категорій населення. |
uk_UA |