Короткий опис (реферат):
Аграрний сектор традиційно був одним із ключових сегментів економіки України. Дане дослідження має на меті розглянути основні компоненти концепції сталого розвитку, а також визначити основні напрями державної політики в аграрному секторі в умовах сталого розвитку. Державна політика в аграрному секторі в умовах сталого розвитку має на меті одночасно досягнення як продовольчої, так і екологічної стійкості та безпеки, що, у свою чергу, є гарантією довгострокової позитивної динаміки економічного розвитку. Глибина та універсальність концепції сталого розвитку в галузі сільського господарства зумовлює необхідність враховувати, коли вона реалізує сукупність факторів на глобальному, національному, а також регіональному та місцевому рівнях. Концепція сталого розвитку в аграрному секторі на національному рівні передбачає розгляд трьох взаємопов’язаних компонентів державної політики: економічної, соціальної та
екологічної. Головним завданням державної політики в галузі навколишнього середовища – на сучасному етапі – є запобігання подальшого забруднення навколишнього середовища та мінімізація негативного впливу на навколишнє середовище, технологічне оновлення сільськогосподарського сектору, а також стабільне та збалансоване використання природних ресурсів, створення умов для переходу до їх відновлення. Важливими є також регіональний та місцевий рівні реалізації концепції сталого розвитку в аграрному секторі. Зокрема, пріоритети сільськогосподарського сектору та фінансові джерела їх реалізації визначаються на регіональному рівні. У той же час це потребує започаткування процесу підвищення обізнаності про ключову роль продовольства та сільського господарства до основних національних цілей сталого розвитку, а також започаткування трансформації, якою володіють та керують національні уряди та їхні партнери та ключові зацікавлені сторони. Державна політика в аграрному секторі в умовах сталого розвитку повинна базуватися на врахуванні глобальних, національних, регіональних та локальних факторів. У той же час важливою гарантією успіху сталого розвитку є здійснення економічної діяльності, яка дозволить підтримувати баланс
між соціальними потребами, екологічними витратами та економічними вигодами.
