Короткий опис (реферат):
У роботі розкрито загальні тенденції розвитку наукової думки про адміністративний процес, починаючи з 1991 року. Були виділені та охарактеризовані етапи розвитку наукової думки про адміністративний процес. Зазначається, що вивчення і знання історії розвитку наукової думки стосовно змісту та сторін адміністративного процесу дозволяє, по-перше, збагатити багаж знань дослідника про право та правові явища, по-друге, дотримуватись етичних правил у науці, згідно з якими чужі думки та висновки не можна видавати за свої особисті, навіть у тих випадках, коли дослідник, нехтуючи досягненнями минулих поколінь вчених, дійшов висновків самостійно (невігластво в науці), по-третє, попередити дослідника про те, що хтось із вчених цим хибним шляхом вже пройшов, а тому не слід повторювати його помилок. Робиться висновок, що розвиток наукової думки щодо адміністративного процесу за часів незалежності України можна поділити на два етапи: 1) до впровадження
в Україні адміністративної юстиції (з 1991 по 2004 роки); 2) після впровадження адміністративної юстиції (з 2005 року по сьогодні). Перший етап характеризується тим, що велика кількість науковців продовжувала досліджувати адміністративний процес за допомогою наукових підходів та інструментарію, що сформувалися ще за часів Радянського Союзу. Разом з тим лише в поодиноких працях у вигляді прогнозів фрагментарно висвітлювалися питання адміністративно-процесуального статусу
сторін. Другий етап характеризується тим, що, по-перше, за окремими науковими напрямами почали досліджуватися проблеми управлінського (неконфліктного, неюрисдикційного), деліктного та судового адміністративного процесів, по-друге, відбувся поступовий розподіл адміністративних матеріальних, процедурних та процесуальних норм, що дало можливість адміністративний процес пов’язувати винятково із правосуддям, яке здійснюється адміністративними судами, а адміністративну процедуру – з правотворчою і правозастосовною діяльністю органів публічної адміністрації, по-третє, набули розвитку дослідження адміністративно-процесуального статусу учасників адміністративного судочинства та дослідження особливостей реалізації процесуальних прав і обов’язків учасниками адміністративного судочинства, в тому числі сторонами адміністративного процесу.
