http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/7012 Правонаступник наукового журналу “Вісник Академії митної служби України. Серія: “Право” Mon, 13 Apr 2026 14:35:44 GMT 2026-04-13T14:35:44Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/7158 Основні складові елементи механізму цілепокладання норм адміністративного права Кантор, Н. Ю. Статтю присвячено питанню підготовки аналізу регуляторного впливу, оприлюдненню проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій, відстеженню результативності регуляторних актів, їх перегляду як основним засобам цілепокладання у державній регуляторній політиці. Визначено, що важливе значення має також здійснення Державною регуляторною службою України експертизи регуляторних актів й їх проектів та, залежно від їх розробника, розгляд питань про погодження регуляторних актів, наявності підстав для прийняття рішення про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики та щодо надання розробникам проектів регуляторних актів пропозицій про їх вдосконалення. Обґрунтовано, що поза сферою дії законодавства про державну регуляторну політику визначення цілей норм адміністративного права є частиною процесу формування державної політики у тій чи іншій сфері та охоплюється межами політичного та владного управлінського розсуду органів державної влади та місцевого самоврядування, які є суб’єктами цілепокладання, що, за деякими винятками, виключає можливість підпорядкування процесу визначення цілей норм адміністративного права законодавчим приписам. Зокрема, мають місце випадки регламентації таких аспектів визначення, нормативного закріплення та коригування цілей норм адміністративного права, як участь громадянського суспільства у їх визначенні (проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики), перевірка нормативно-правових актів перед їх державною реєстрацією на відповідність законодавству України, у тому числі її міжнародним договорам, відповідним галузевим стандартам (антикорупційним, гендерним, тим, що пов’язані із соціально-трудовою сферою, захистом прав осіб із інвалідністю тощо) у рамках експертиз, а також погодження нормативно-правових актів, що є дотичними до зони відповідальності інших органів влади. Fri, 14 Feb 2025 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/7158 2025-02-14T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/7157 Поняття фінансового контролю як функції публічного управління в умовах сталого розвитку України Коваленко, В. В. У статті розглядаються особливості фінансового контролю в умовах сталого розвитку економіки країни, у тому числі й з урахуванням умова воєнного станук. З’ясовано, що державний фінансовий контроль – це комплекс цілеспрямованих заходів органів, їх підрозділів чи службових осіб, які здійснюють державний фінансовий контроль у межах повноважень, встановлених законодавством України, з метою упередження, виявлення та припинення фінансових правопорушень на підконтрольному об’єкті щодо його фінансово-господарської діяльності, а також забезпечення законності, фінансової дисципліни та ефективності формування і витрачання коштів, у тому числі бюджетних, та інших активів у процесі володіння, розпорядження, використання і відчуження державного майна, відшкодування збитків та встановлення міри відповідальності у разі порушення фінансового, у тому числі бюджетного, законодавства. Система органів фінансового контролю є складовою загальної системи державних інститутів, які беруть участь у формуванні та реалізації контрольної функції на державному рівні. Така система важлива для фінансового механізму та допомагає впроваджувати фінансову політику. З метою вдосконалювання системи державного фінансового контролю в умовах реальної війни автором запропоновані такі пріоритети: по-перше, законодавчо визначити й закріпити методи (форми) фінансового контролю; по-друге, здійснення державного фінансового контролю в умовах воєнного стану має бути спрямоване на збереження державою свого соціального призначення. Ігнорування цих вимог веде до зловживань, корупції в процесі перерозподілу власності, управління фінансовими потоками, чому сприяють воєнні дії. Наголошено, що реалізація таких паершочергових заходів зумовить створення дієвого механізму фінансового контролю й захисту від протиправних зазіхань. Необхідно кардинально переглянути роль держави в регулюванні економічних відносин саме в умовах воєнного стану, реальної війни, посилення механізмів державного впливу на економіку, у тому числі державного фінансового контролю, разом із закономірностями розвитку ринкового суспільства надасть можливість уникнути перерахованих фінаснових проблем. Fri, 14 Feb 2025 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/7157 2025-02-14T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/7156 Удосконалення стратегії і тактики запобігання правопорушенням, що посягають на державну безпеку Кумейко, А. В. У статті досліджено питання удосконалення стратегії і тактики запобігання правопорушенням, що посягають на державну безпеку. Вказано, що питання удосконалення стратегії і тактики запобігання правопорушенням, що посягають на державну безпеку, доцільно вирішити шляхом прийняття низки узгоджених законодавчих актів, які містили б як матеріальні, так і процесуальні норми, враховували б інтереси держави, суспільства й окремої особи при застосуванні адміністративного примусу. Констатовано, що одним із правових заходів, який може вплинути на ефективність діяльності органів Служби безпеки України у сфері забезпечення державної безпеки, на підвищення їх авторитету серед населення, розглядається законодавче реформування існуючої структури органу спеціального призначення, яке сприятиме зростанню рівня професіоналізму, підніме престиж цієї Служби, авторитет її працівників, додатково перешкоджатиме залученню представників Служби безпеки України не за компетенцією. Необхідність реформування сектора безпеки зумовлена також і прийняттям Україною міжнародно-правових зобов’язань у сфері забезпечення прав людини і громадянина, прагненням вступу до Європейського Союзу. Зазначено, що виконання покладених на Службу безпеки України завдань, визначених законодавством, є можливим у першу чергу шляхом ефективної організації процесу оперативно-службової діяльності (ОСД). При цьому особливої важливості в роботі Служби безпеки України набули не лише традиційно результативні й високоінтелектуальні складники ОСД, (контррозвідка, захист національної державності тощо), а і напрямок міжнародного співробітництва, який з 2022 року має подекуди вирішальний вплив на процес удосконалення стратегії і тактики запобігання правопорушенням, що посягають на державну безпеку. Fri, 14 Feb 2025 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/7156 2025-02-14T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/7155 Особливості контролю як способу забезпечення законності в діяльності державного бюро розслідувань України Макаренко, М. М. У статті підкреслено, що законність ‒ це міжнауковий термін, який має багатогранну сутність як засади, інструменту та режиму управління. Наголошено, що контроль є провідним способом забезпечення законності, який набуває специфічних рис, залежно від сфери його реалізації. У зв’язку з чим визначено ряд особливостей контролю як способу забезпечення законності в діяльності Державного бюро розслідувань України обумовлених юридичною природою законності, які полягають у тому, що: має подвійну природу, що проявляється з однієї сторони у його розумінні крізь призму теоретико-правових підходів у якості провідного інструмента забезпечення законності в діяльності Державного бюро розслідувань України, а з іншої – органічно втілюється в процесі публічного управління, оскільки є однією з обов’язкових стадій управлінського процесу; мета здійснення полягає у перевірці діяльності Державного бюро розслідувань України (як зовнішньої так і внутрішньоорганізаційної) на предмет відповідності положенням нормативно-правових актів щодо забезпечення прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина та недопущення їх порушень співробітниками Державного бюро розслідувань України; контрольна діяльність виражається у конкретних діях (нагляд, аудит тощо), які дають можливість зібрати та проаналізувати роботу Державного бюро розслідувань України, її процедурний аспект, фактичний стан і результати та як наслідок виявити порушення чи відхилення у межах останньої; реалізація регламентується нормами адміністративного законодавства, а засади його застосування закріплені в профільному законодавстві, що встановлює організаційно-діяльнісні основи Державного бюро розслідувань України; забезпечується нормативно встановленими спеціально-уповноваженими суб’єктами; об’єктом виступають пріоритетні напрями діяльності Державного бюро розслідувань України, серед яких: протидія злочинності, фінансово-компенсаційна, організаційно-кадрова, інформаційно-аналітична, нормотворча, методична її прояви або складові, а також взаємодія Державного бюро розслідувань України з фізичними та юридичними особами, зокрема на міжнародному рівні. Fri, 14 Feb 2025 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/7155 2025-02-14T00:00:00Z