http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6679 Правонаступник наукового збірника “Вісник Академії митної служби України. Серія: “Державне управління” Sun, 05 Apr 2026 20:17:49 GMT 2026-04-05T20:17:49Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6703 Створення загальнодержавної програми національно-патріотичного виховання. Роз’ясннення фундаментальних основ державної безпеки, її суті на основі національної історії та атвентичності Акімов, А. В. В умовах повномасштабної збройної агресії зі сторони рф проти України стали актуальними зміни у підході публічного управління щодо регулювання соціальною сферою життєдіяльності держави. У таких умовах стало зрозуміло, що одним із найактуальніших питань задля підвищення згуртованості і консолідації українського народу під час відсічі агресії та захисту територіальної цілісності і суверенітету України існує новий підхід до формування національно-патріотичного виховання. Варто зауважити, що така програма має не тільки порушувати питання підготовки молодого покоління, але й бути поточним завданням для публічної адміністрації щодо поширення таких заходів й для громадян старшого віку. У статті досліджено сучасний стан державної політики щодо поширення системи національно-патріотичного виховання українського суспільства. У процесі реалізації мілітаризаційних процесів держава має обґрунтувати такий підхід крізь призму соціально-колективної та індивідуальної пам’яті історичних факторів української державності, узгодити таку політику із дослідженням потенційних ризиків для населення, зокрема у суспільних відносинах між різними групами населення, визначити сучасні базові цінності громадян, сформувати єдину стратегію поширення такої державної політики, а також донести ризики під час захисту державності суспільству. У статті проаналізовано чинники, що зумовлюють впровадження та розвиток національно-патріотичного виховання громадян. Система нормативно-правового чи стратегічного планування розвитку національно-патріотичного виховання не мала ґрунтовних та ефективних положень щодо регулювання визначеного сектору державного управління. У статті доведено, що в умовах переорієнтації державної політики на мілітаризаційний тип саме національно-патріотичне виховання є провідним елементом під час побудови суспільства. Система освіти до 2014 року майже не приділяла уваги національно-патріотичному вихованню, крім того, такі категорії як «національне» та «патріотичне» інколи сприймались як неорадянський вимір розвитку державності. У статті досліджено причини повільного темпу поширення загального рівня національно-патріотичного виховання. Wed, 28 Aug 2024 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6703 2024-08-28T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6702 Посилення інституційної спроможності системи антикорупційних органів в умовах війни (на прикладі діяльності національного агентства з питань запобігання корупції) Виноградова, Н. Л.; Попов, Р. В.; Кравченко, В. І. У статті проаналізовано інституційну спроможність антикорупційної інфраструктури України на прикладі діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції (далі НАЗК). Вказується, що недовга історія існування НАЗК позначена кількома спробами заблокувати його роботу, знизити інституційну спроможність цього антикорупційного органу у боротьбі із корупцією. Зокрема, це було пов’язано із сумнозвісним рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 р., яким практично було скасовано більшу частину антикорупційної реформи в Україні та заблоковано роботу НАЗК через позбавлення його можливості проводити повні перевірки декларацій. Функції НАЗК з фінансового контролю були частково обмежені і на початку епідемії COVID-19. Із введенням режиму воєнного часу через повномасштабну збройну агресію російської федерації на території України поточна діяльність НАЗК також була призупинена. Відновлення мандату НАЗКта його функції фінансового контролю відбулося лише восени 2023 року. На підставі використання результатів дослідження Transparency International Ukraine 2023 р. щодо інституційної та операційної спроможності антикорупційної інфраструктури в Україні доведено, що загальна спроможність НАЗК, яка вимірюється такими ключовими показниками як нормативно-правове забезпечення, ресурсне забезпечення (у тому числі і кадрове забезпечення), незалежність у діяльності та прозорість, – загалом є достатньою, аби ефективно здійснювати діяльність. При цьому ефективність діяльності антикорупційної системи залишається досить низькою та не відповідає суспільним очікуванням. Автори вважають, що у структурі антикорупційних інституцій, яка містить три складові, забезпечено наразі лише першу складову – «формальні обмеження» (нормативно-правові акти, офіційно закріплені норми права тощо). Дві інші складові: неформальні обмеження (традиції, морально-етичні норми, довіра, організаційна культура, політичне лідерство тощо) та механізми контролю або примусу (суди, органи охорони правопорядку, механізми відповідальності) потребують значного оновлення, удосконалення, ресурсного забезпечення та політичної волі щодо запровадження Wed, 28 Aug 2024 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6702 2024-08-28T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6701 Сучасні тенденції державної політики розвитку приватної медицини в Україні Дзюрах, Ю. М.; Дмитришин, Ю. Б. Розвиток системи охорони здоров’я в Україні потребує постійного вдосконалення та адаптації, враховуючи сучасні тенденції та виклики. Зусилля в напрямку партнерства, створення більш ефективних механізмів співпраці та підвищення якості послуг можуть сприяти подальшому покращенню системи охорони здоров’я. Стаття присвячена виявленню проблем, з якими стикається приватна медицина в Україні, розробленню пропозицій щодо співпраці між державним та приватним секторами щодо посилення їхнього впливу на розвиток системи охорони здоров’я. Здійснено порівняльну характеристику приватної та державної медицини, враховуючи різні аспекти, такі як фінансування, доступність, якість, спеціалізація, контроль цін та ефективність. Розглянуто переваги та недоліки державної і приватної медицини в Україні, розуміння яких може служити основою для подальшого розвитку та вдосконалення системи охорони здоров’я в Україні. Здійснено огляд останніх досліджень та публікацій, спрямованих на вивчення ролі та впливу приватної медицини на загальний стан системи охорони здоров’я в Україні. Розглянуті питання ефективності регулювання, фінансової підтримки, а також взаємодії між секторами у кризових ситуаціях, окрема російсько-української війни. Стаття спрямована на формування рекомендацій для оптимізації взаємодії державної і приватної медицини для покращення системи охорони здоров’я в Україні. Роль держави у розвитку приватної медицини в Україні визначено рядом таких основних аспектів, як: ліцензування та сертифікація, встановлення стандартів, фінансова підтримка, стимулювання інвестицій, співпраця з приватним сектором, обмін інформацією, визначення лімітів та контроль над цінами, моніторинг та аудит якості, законодавче регулювання. Практична значущість статті виявляється у її потенціалі стати основою для стратегічного планування та удосконалення державної політики в сфері медицини. Рекомендації, висунуті в статті, можуть послужити основою для подальших дебатів та стратегічного розвитку системи охорони здоров’я в Україні, сприяючи покращенню якості та доступності медичних послуг для населення Wed, 28 Aug 2024 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6701 2024-08-28T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6700 Неформальні течії як відзеркалення стану громадянського суспільства та їх вплив на державну молодіжну політику: від давнини до сьогодення Івашова, Л. М.; Кудряшов, Р. О. У статті розкрито особливості формування та розвитку неформальних суспільних течій в Україні XIX ст. та у сучасній Україні. Авторами підіймається проблематика, що розкриває витоки виникнення й розвитку українофільських парадиґм у середовищі нонконформістських українських субкультур, як із історичної ретроспективи, так і з точки зору українського сьогодення. У роботі з’ясовано природу неформальних течій, їх форми вираження та прояви у контексті формування державної молодіжної політики. Звернено увагу на громадські неформальні течії XIX ст. ідеї яких були спрямовані на захист національної ідентичності українців, а саме: національних ідей, української мови та літератури, дослідження історії, поширення освіти серед селянства, утвердження в українцях відчуття своєї соціальної та національної самобутності. Автором висвітлено супротив молодіжних неформальних організацій прагненням реалізації імперських амбіцій на теренах України в ХІХ та намаганням їх відродити в сучасному світі. Здійснено ретроспективний аналіз взаємовідносин між державою та представниками неформальних організацій в різні історичні періоди та їх впливу на формування державної політики відносно української ідентичності. Обґрунтовано бажання та здатність українців, у тому числі молоді – учасників різних неформальних течій, до захисту незалежності й суверенітету України та державотворення. Проаналізовано загрози формування та розвитку молодіжних субкультур соціально небезпечного типу та їх вплив на стан національної безпеки. Окреслено основні напрями розвитку державної молодіжної політики із урахуванням існування різних молодіжних субкультур. Зокрема, висвітлено особливості формування фанатських організацій і їх роль у згуртуванні молоді під час «революції гідності» та боротьбі з агресором Wed, 28 Aug 2024 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6700 2024-08-28T00:00:00Z