<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>2024/ №1(40)</title>
<link>http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6679</link>
<description>Правонаступник наукового збірника “Вісник Академії митної служби України. Серія: “Державне управління”</description>
<pubDate>Sun, 05 Apr 2026 20:17:49 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-04-05T20:17:49Z</dc:date>
<item>
<title>Створення загальнодержавної програми національно-патріотичного виховання. Роз’ясннення фундаментальних основ державної безпеки, її суті на основі національної історії та атвентичності</title>
<link>http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6703</link>
<description>Створення загальнодержавної програми національно-патріотичного виховання. Роз’ясннення фундаментальних основ державної безпеки, її суті на основі національної історії та атвентичності
Акімов, А. В.
В умовах повномасштабної збройної агресії зі сторони рф проти України стали актуальними зміни у підході публічного управління щодо регулювання соціальною сферою життєдіяльності держави. У таких умовах стало зрозуміло, що&#13;
одним із найактуальніших питань задля підвищення згуртованості і консолідації українського народу під час відсічі агресії&#13;
та захисту територіальної цілісності і суверенітету України існує новий підхід до формування національно-патріотичного виховання. Варто зауважити, що така програма має не тільки порушувати питання підготовки молодого покоління,&#13;
але й бути поточним завданням для публічної адміністрації щодо поширення таких заходів й для громадян старшого віку.&#13;
У статті досліджено сучасний стан державної політики щодо поширення системи національно-патріотичного виховання&#13;
українського суспільства. У процесі реалізації мілітаризаційних процесів держава має обґрунтувати такий підхід крізь&#13;
призму соціально-колективної та індивідуальної пам’яті історичних факторів української державності, узгодити таку політику із дослідженням потенційних ризиків для населення, зокрема у суспільних відносинах між різними групами населення,&#13;
визначити сучасні базові цінності громадян, сформувати єдину стратегію поширення такої державної політики, а також&#13;
донести ризики під час захисту державності суспільству. У статті проаналізовано чинники, що зумовлюють впровадження&#13;
та розвиток національно-патріотичного виховання громадян. Система нормативно-правового чи стратегічного планування&#13;
розвитку національно-патріотичного виховання не мала ґрунтовних та ефективних положень щодо регулювання визначеного сектору державного управління. У статті доведено, що в умовах переорієнтації державної політики на мілітаризаційний тип саме національно-патріотичне виховання є провідним елементом під час побудови суспільства. Система освіти&#13;
до 2014 року майже не приділяла уваги національно-патріотичному вихованню, крім того, такі категорії як «національне»&#13;
та «патріотичне» інколи сприймались як неорадянський вимір розвитку державності. У статті досліджено причини повільного темпу поширення загального рівня національно-патріотичного виховання.
</description>
<pubDate>Wed, 28 Aug 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6703</guid>
<dc:date>2024-08-28T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Посилення інституційної спроможності системи антикорупційних органів в умовах війни (на прикладі діяльності національного агентства з питань запобігання корупції)</title>
<link>http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6702</link>
<description>Посилення інституційної спроможності системи антикорупційних органів в умовах війни (на прикладі діяльності національного агентства з питань запобігання корупції)
Виноградова, Н. Л.; Попов, Р. В.; Кравченко, В. І.
У статті проаналізовано інституційну спроможність антикорупційної інфраструктури України на прикладі діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції (далі НАЗК). Вказується, що недовга історія існування НАЗК&#13;
позначена кількома спробами заблокувати його роботу, знизити інституційну спроможність цього антикорупційного органу&#13;
у боротьбі із корупцією. Зокрема, це було пов’язано із сумнозвісним рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня&#13;
2020 р., яким практично було скасовано більшу частину антикорупційної реформи в Україні та заблоковано роботу НАЗК&#13;
через позбавлення його можливості проводити повні перевірки декларацій. Функції НАЗК з фінансового контролю були частково обмежені і на початку епідемії COVID-19. Із введенням режиму воєнного часу через повномасштабну збройну агресію російської федерації на території України поточна діяльність НАЗК також була призупинена. Відновлення мандату&#13;
НАЗКта його функції фінансового контролю відбулося лише восени 2023 року.&#13;
На підставі використання результатів дослідження Transparency International Ukraine 2023 р. щодо інституційної&#13;
та операційної спроможності антикорупційної інфраструктури в Україні доведено, що загальна спроможність НАЗК, яка&#13;
вимірюється такими ключовими показниками як нормативно-правове забезпечення, ресурсне забезпечення (у тому числі&#13;
і кадрове забезпечення), незалежність у діяльності та прозорість, – загалом є достатньою, аби ефективно здійснювати&#13;
діяльність. При цьому ефективність діяльності антикорупційної системи залишається досить низькою та не відповідає&#13;
суспільним очікуванням.&#13;
Автори вважають, що у структурі антикорупційних інституцій, яка містить три складові, забезпечено наразі лише&#13;
першу складову – «формальні обмеження» (нормативно-правові акти, офіційно закріплені норми права тощо). Дві інші складові: неформальні обмеження (традиції, морально-етичні норми, довіра, організаційна культура, політичне лідерство тощо)&#13;
та механізми контролю або примусу (суди, органи охорони правопорядку, механізми відповідальності) потребують значного&#13;
оновлення, удосконалення, ресурсного забезпечення та політичної волі щодо запровадження
</description>
<pubDate>Wed, 28 Aug 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6702</guid>
<dc:date>2024-08-28T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Сучасні тенденції державної політики розвитку приватної медицини в Україні</title>
<link>http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6701</link>
<description>Сучасні тенденції державної політики розвитку приватної медицини в Україні
Дзюрах, Ю. М.; Дмитришин, Ю. Б.
Розвиток системи охорони здоров’я в Україні потребує постійного вдосконалення та адаптації, враховуючи сучасні&#13;
тенденції та виклики. Зусилля в напрямку партнерства, створення більш ефективних механізмів співпраці та підвищення&#13;
якості послуг можуть сприяти подальшому покращенню системи охорони здоров’я. Стаття присвячена виявленню проблем,&#13;
з якими стикається приватна медицина в Україні, розробленню пропозицій щодо співпраці між державним та приватним&#13;
секторами щодо посилення їхнього впливу на розвиток системи охорони здоров’я. Здійснено порівняльну характеристику&#13;
приватної та державної медицини, враховуючи різні аспекти, такі як фінансування, доступність, якість, спеціалізація, контроль цін та ефективність. Розглянуто переваги та недоліки державної і приватної медицини в Україні, розуміння яких&#13;
може служити основою для подальшого розвитку та вдосконалення системи охорони здоров’я в Україні. Здійснено огляд&#13;
останніх досліджень та публікацій, спрямованих на вивчення ролі та впливу приватної медицини на загальний стан системи&#13;
охорони здоров’я в Україні. Розглянуті питання ефективності регулювання, фінансової підтримки, а також взаємодії між&#13;
секторами у кризових ситуаціях, окрема російсько-української війни. Стаття спрямована на формування рекомендацій для&#13;
оптимізації взаємодії державної і приватної медицини для покращення системи охорони здоров’я в Україні. Роль держави&#13;
у розвитку приватної медицини в Україні визначено рядом таких основних аспектів, як: ліцензування та сертифікація, встановлення стандартів, фінансова підтримка, стимулювання інвестицій, співпраця з приватним сектором, обмін інформацією, визначення лімітів та контроль над цінами, моніторинг та аудит якості, законодавче регулювання. Практична значущість статті виявляється у її потенціалі стати основою для стратегічного планування та удосконалення державної&#13;
політики в сфері медицини. Рекомендації, висунуті в статті, можуть послужити основою для подальших дебатів та стратегічного розвитку системи охорони здоров’я в Україні, сприяючи покращенню якості та доступності медичних послуг для&#13;
населення
</description>
<pubDate>Wed, 28 Aug 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6701</guid>
<dc:date>2024-08-28T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Неформальні течії як відзеркалення стану громадянського суспільства та їх вплив на державну молодіжну політику: від давнини до сьогодення</title>
<link>http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6700</link>
<description>Неформальні течії як відзеркалення стану громадянського суспільства та їх вплив на державну молодіжну політику: від давнини до сьогодення
Івашова, Л. М.; Кудряшов, Р. О.
У статті розкрито особливості формування та розвитку неформальних суспільних течій в Україні XIX ст. та у сучасній Україні. Авторами підіймається проблематика, що розкриває витоки виникнення й розвитку українофільських парадиґм&#13;
у середовищі нонконформістських українських субкультур, як із історичної ретроспективи, так і з точки зору українського&#13;
сьогодення. У роботі з’ясовано природу неформальних течій, їх форми вираження та прояви у контексті формування державної молодіжної політики. Звернено увагу на громадські неформальні течії XIX ст. ідеї яких були спрямовані на захист&#13;
національної ідентичності українців, а саме: національних ідей, української мови та літератури, дослідження історії, поширення освіти серед селянства, утвердження в українцях відчуття своєї соціальної та національної самобутності. Автором&#13;
висвітлено супротив молодіжних неформальних організацій прагненням реалізації імперських амбіцій на теренах України&#13;
в ХІХ та намаганням їх відродити в сучасному світі. Здійснено ретроспективний аналіз взаємовідносин між державою&#13;
та представниками неформальних організацій в різні історичні періоди та їх впливу на формування державної політики&#13;
відносно української ідентичності. Обґрунтовано бажання та здатність українців, у тому числі молоді – учасників різних неформальних течій, до захисту незалежності й суверенітету України та державотворення. Проаналізовано загрози&#13;
формування та розвитку молодіжних субкультур соціально небезпечного типу та їх вплив на стан національної безпеки.&#13;
Окреслено основні напрями розвитку державної молодіжної політики із урахуванням існування різних молодіжних субкультур. Зокрема, висвітлено особливості формування фанатських організацій і їх роль у згуртуванні молоді під час «революції&#13;
гідності» та боротьбі з агресором
</description>
<pubDate>Wed, 28 Aug 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6700</guid>
<dc:date>2024-08-28T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
