http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4412 правонаступник наукового збірника "Вісник Академії митної служби України. Серія: "Державне управління Sun, 05 Apr 2026 20:09:47 GMT 2026-04-05T20:09:47Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4425 Сутність механізмів державного управління у сфері державної безпеки Потеряйко, С. П.; Poteriaiko, S. Р. У статті розглянуто проблемні питання щодо визначення сутності механізмів державного управління у сфері державної безпеки. Обґрунтовано актуальність проблематики дослідження та нагальну потребу у проведенні аналізу організаційних, правових та структурно-функціональних основ державного управління у сфері забезпечення національної безпеки. Проведено аналіз попередніх наукових досліджень в науці державного управління щодо сутності механізмів державного управління у сферах державної безпеки та цивільного захисту. За результатами зазначеного аналізу визначено мету дослідження, що полягає у формулюванні сутності механізмів державного управління у сфері державної безпеки. Здійснено аналіз законодавства сфер державної безпеки та цивільного захисту щодо механізмів державного управління, що функціонують у системах зазначених сфер. Проведений аналіз забезпечив виявлення прогалин та розбіжностей, зокрема, щодо визначення базових безпекових понять, таких як «державна безпека» та «цивільний захист». Запропоновано внести зміни та доповнення до вказаних понять та вважати державну безпеку й цивільний захист функцією держави, спрямованою на забезпечення захищеності держави. Оцінено теперішні підходи до визначення сутності механізмів державного управління у сфері національної безпеки та обґрунтовано доцільність розглядати, зокрема, правовий, організаційний та структурно-функціональний механізми державного управління у зазначеній сфері. Визначено сутність механізмів державного управління у сфері державної безпеки загалом, зокрема – правового, організаційного та структурно-функціонального, яка полягає у застосуванні органами державного управління системи засобів, важелів, способів, методів і прийомів, які ними використовуються для реалізації своїх функцій і завдань задля досягнення припустимого рівня безпеки держави. Підкреслено, що результати дослідження є підґрунтям для подальших наукових розвідок із розглянутої проблематики, що вбачаються у комплексному дослідженні механізмів державного управління у сферах державної безпеки та цивільного захисту щодо їхньої ієрархії та взаємозв’язку. Mon, 06 Sep 2021 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4425 2021-09-06T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4424 Упровадження актуальних концепцій управління митною справою європейських країн у національну практику Квеліашвілі, І. М.; Тоцька, Т. С.; Kveliashvili, I. M.; Tocka, T. S. Реформування митної діяльності набуває сталості для митних відомств практично всіх країн світу, оскільки впровадження нових інформаційних технологій, створення інноваційно розвинутої інфраструктури має забезпечуватися професійним персоналом митних органів, спроможним на вирішення стратегічних завдань, що постають на сучасному етапі трансформації форм та умов ведення зовнішньої торгівлі, а це, у свою чергу, потребує оперативного реагування й зміни формату діяльності в митній сфері. У статті обґрунтовані концептуальні напрями модернізації митної справи й удосконалення митної політики країни на основі актуальних практичних інструментів, що запроваджені митними адміністраціями країн-членів ЄС. Диференціація адміністративно-управлінських структур митних відомств країн-членів ЄС доводить, що організаційно-управлінська структура є унікальною формою реалізації митної політики кожної країни, не потребує обов’язкової ідентичності для всіх країн об’єднання. Основною ідеєю є те, що діяльність митних відомств повинна ґрунтуватися на дотриманні інтересів суспільства та держави, будуватися на принципах доцільності вимогам часу і створювати сприятливі умови для ведення бізнесу, спрощення торгівлі, ефективного виконання покладених на митні органи завдань. Розширення потенціалу є стратегічним завданням митних органів кожної країни. Приводом для цього є світові тенденції щодо спрощення торгівлі, удосконалення митних формальностей, уведення в митну діяльність інформаційно-комунікаційних технологій, конкурентоспроможних із тими, що застосовуються в діяльності бізнесструктур, поміркованості прийняття управлінських рішень, заснованих на принципах верховенства права, забезпечення митних інтересів і митної безпеки. Доводиться, що отримання синергетичного ефекту від проведення митних реформ, модернізації митної діяльності можливий у разі дотримання синхронності щодо впровадження безперервного технологічного вдосконалення, налагодження комунікацій з усіма стейкхолдерами, пошуку й упровадження ефективних методів управління персоналом митних органів, удосконалення антикорупційних програм, залучення та мотивація персоналу до розробки нових підходів до вдосконалення діяльності й упровадження інновацій. Стверджується, що досвід країн ЄС надає підстави визнати митну діяльність, форми управління митною діяльністю унікальними для кожної з країн, але спрямовану на забезпечення єдиних цілей – дотримання національних інтересів та економічного зростання країни. Mon, 06 Sep 2021 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4424 2021-09-06T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4423 Процедури спрощеного митного контролю в діяльності митних органів у контексті захисту економічної безпеки України Івашова, Л. М.; Кийда, Л. І.; Ivashova, L. M.; Kyida, L. I. Зростання світової торгівлі та зростаючі загрози безпеці міжнародного переміщення товарів змусили митні адміністрації все більше переносити свою увагу на безпеку міжнародної торгівлі й відходити від традиційного завдання тільки збору митних платежів. У зв'язку з цим Всесвітня митна організація розробила Рамки стандартів ВМО для забезпечення та сприяння світовій торгівлі (SAFE). У рамки включено кілька стандартів, які можуть допомогти митним адміністраціям вирішити ці нові виклики. Розроблення програми авторизованого економічного оператора є основною частиною SAFE. Основним питанням є наближення митного законодавства до міжнародних правил, норм та стандартів, визначення рівня довіри митного органу до підприємств-резидентів, до яких під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності митними органами можуть бути визначені форми й обсяги митного контролю та митного оформлення, які сприятимуть спрощенню та прискоренню митних процедур. Проблеми застосування процедури спрощеного митного контролю в практичній діяльності митних органів та напрями їх вирішення розкрито в цій статті. У статті розглянуто особливості організації та здійснення спрощеного митного контролю підприємств – суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які мають статус авторизованого економічного оператора. Визначено порядок отримання такого статусу та переваги, що мають і підприємство, і держава в контексті забезпечення захисту національних економічних інтересів. Висвітлено питання застосування таких визнаних форм митного контролю, що забезпечують спрощення митних процедур, як постмитний контроль та митний постаудит Mon, 06 Sep 2021 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4423 2021-09-06T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4422 Взаємодія освіти та науки у військовій сфері як стратегічний пріоритет державного управління в Україні Гуляк, О. В.; Huliak, O. V. У статті розглянуто напрями взаємодії освіти та науки у військовій сфері. Доведено, що в науці державного управління взаємодія означає категорію, яка відображає процеси впливу різноманітних об’єктів один на одного, їх взаємну зумовленість, зміну стану та взаємоперехід. Поняття взаємодії характеризується такими рисами: 1) наявність фактичних і стійких зв’язків; 2) можливість об’єктів впливати один на одного; 3) наявність впливу, результатом якого є зміна взаємодіючих сторін. Показано, що необхідність такої взаємодії зумовлюється низкою факторів, які впливають на рівень підготовки кадрів: 1) державна політика у сфері національної безпеки i оборони, яка включає в себе військову освіту; 2) політичні, ідеологічні умови, соціально-економічні, фінансові та науково-технічні спроможності; 3) потреби ЗС у військових фахівцях усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів і ланок управління; 4) стан військово-теоретичних, психолого-педагогічних досліджень,дослідно-конструкторських розробок; 5) ознайомлення з новими зразками військової техніки, які прийняті чи будуть включені до планів виробництва; 6) зміст освіти, розвиток дидактичних основ і технологій підготовки військових фахівців; 7) науково-педагогічний потенціал і стан інфраструктури оборонної галузі. Досліджено найбільш характерні напрями взаємодії військової освіти та науки у сфері підготовки фахівців і виділено такі напрями: 1) підготовка сумісних планів діяльності; 2) обмін досвідом і підготовка спільних організаційних заходів; 3) інформування про розвиток озброєння і військової (спеціальної) техніки й формування наукового, технологічного та технічного потенціалу; 4) проведення фундаментальних і прикладних досліджень для забезпечення потреб безпеки і оборони; 5) ознайомлення курсантів, слухачів, студентів, ад’юнктів з напрямами співпраці Збройних Сил України (ЗСУ) з військовими стандартами ЄС і НАТО. Доведено, що реалізація комплексу заходів зі взаємодії військової освіти та науки потребує перебудови основних ланок управління системою військової освіти й унесення доповнень у нормативно-правові акти, які регламентують організацію освітньої діяльності у військових навчальних закладах МО України Mon, 06 Sep 2021 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4422 2021-09-06T00:00:00Z