http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4300 Правонаступник наукового журналу “Вісник Академії митної служби України. Серія: “Право” Mon, 13 Apr 2026 20:14:55 GMT 2026-04-13T20:14:55Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4329 Захист персональних даних під час укладання смарт-контрактів Пряміцин, В. Ю.; Ковалик, К. І.; Priamitsyn, V. Yu.; Kovalyk, K. I. статті досліджено поняття смарт-контрактів. Проаналізовано його правову природу. Надано наукові погляди, що склалися в юридичній науці стосовно поняття смартонтрактів. У статті також розглянуто поняття «електронний договір» в українському законодавстві. Визначено відмінності між смарт-контрактом та електронним договором. А також досліджено їхні спільні риси. Здійснений аналіз поняття «технології блокчейну» як основи функціонування смарт-договорів. У статті також запропоновано визначення смарт-контракту на основі чинного законодавства. Виділяються особливості блокчейну, його переваги і водночас недоліки, які можуть виникати під час укладання смарт-контрактів. Проаналізовано основну проблему цієї інноваційної технології, а саме обробка персональних даних користувачів, які використовують смарт-контракти для договірних відносин. Здійснено аналіз українського законодавства щодо захисту персональних даних під час електронних операцій, визначено його прогалини, які формують думку про потребу нововведень для регулювання процесу використання блокчейну в Україні. Розглянуто практику Європейського Союзу щодо актуальності смарт-контрактів. Визначено основні принципи, на основі яких здійснюється обробка персональних даних у європейських країнах. Досліджено практику використання блокчейну в Україні. Детально проа- налізовано законодавство стосовно захисту персональних даних, виділено статті, які суперечать існуванню та функціонуванню смарт-контрактів в Україні. У статті зроблено висновок щодо необхідності вдосконалення українського законодавства, пов’язаного із процесом створення смарт-контрактів та захистом персональних даних користувачів із метою їхньої безпеки і конфіденційності. Запропоновано ідеї для впровадження нових понять для правомірного викоритання інформаційних технологій на законодавчому рівні. Tue, 22 Jun 2021 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4329 2021-06-22T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4328 Features of conflict-of-laws regulation of international hereditary relations Buriak, K. М.; Буряк, К. М. У статті проведено комплексне правове дослідження основних засад колізійно-правового регулювання спадкових відносин, ускладнених іноземним елементом. Зазначено, що колізійні питання у сфері спадкових відносин, ускладнених іноземним елементом, виникають через специфіку національного законодавства кожної із країн та неузгодженість міжнародного приватного права в даній сфері. Розглянуто чотири групи джерел правового регулювання міжнародних спадкових відносин, ускладнених іноземним елементом: норми національного спадкового права; норми іноземного спадкового права; норми міжнародних (регіональних) конвенцій; норми двосторонніх договорів. Специфіка норм національного права зазначена на прикладі українського законодавства в даній сфері. Норми іноземного права проаналізовано за допомогою двох систем визначення застосовуваного права у сфері спадкування: універсальна і роздільна. Зазначено, що в Австрії, Албанії, Болгарії, Греції, Єгипті, Йорданії, Ірані, Іспанії, Італії, Кубі, Німеччині, Польщі, Португалії, Сирії, Словаччині, Туреччині, Угорщині, Фінляндії, Чехії, Швеції діє універсальна система. В Аргентині, Бразилії, Данії, Ісландії, Колумбії, Норвегії, Чилі, Швейцарії діє прив’язка – місця проживання спадкодавця, незалежно від природи спадкового майна. У законодавстві Уругваю та Панами використовується нетипова прив’язка права країни місцезнаходження спадкового майна, незалежно від природи такого майна й особистого статуту спадкодавця. У Камеруні, Молдові, Румунії, Таїланді функціонує роздільна система. Закон місця проживання спадкодавця до спадкування рухомих речей та закон місцезнаходження речі до спадкування нерухомості закріплено в законодавстві Австралії, Бельгії, Великої Британії, Ізраїлю, Канади, Кіпру, Нової Зеландії, Росії, більшості штатів Сполучених Штатів Америки, Франції, України. Проаналізовано міжнародні конвенції, які регулюють окремі питання у сфері спадкування. Розглянуто міжнародні двосторонні договори України, які дають змогу самостійно визначати міжнародно-правові засади зовнішніх зносин з окремими державами. Tue, 22 Jun 2021 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4328 2021-06-22T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4327 Трибуналізація міжнародного правопорядку як ознака міжнародного правосуддя Бойко, І. C.; Boyko, І. S. статті досліджений сучасний стан міжнародного правосуддя з урахуванням плюралізму класифікаційних критеріїв поділу органів міжнародного правосуддя на види. Трибуналізація міжнародного правопорядку розуміється як активізація вже наявних органів міжнародного правосуддя і створення нових судів, що супроводжується поступовим зміцненням обов’язкової юрисдикції міжнародних судів і переходом від арбітражної моделі до класичної судової. З’ясовано, що специфічні риси органів міжнародного правосуддя зумовлюють наявність численних класифікацій, деякі з них відображують новітні тенденції розвитку міжнародного правосуддя, як-от: 1) нівелювання різниці між міжнародними судовими й арбітражними інституціями; 2) активізація правотворчої функції сучасних органів міжнародного правосуддя; 3) горизонтальне цитування та взаємне запозичення правових позицій, створених органами міжнародного правосуддя та перевірених часом та потребами міжнародних відносин, набуває ознак переконливого (рекомендаційного) прецеденту. Особливості природи органів міжнародного правосуддя враховуються по-різному, тому наведені декілька класифікацій, що базуються на фактах наявності: 1) міжнародного договору; 2) рішення міжнародної організації (або її органів); 3) міжнародного договору між державою та міжнародною організацією; 4) рішення місії з підтримання миру, наділеною адміністративним мандатом Організації Об’єднаних Націй; рішення міжнародної організації та держав про наділення національного судового органу функціями міжнародного правосуддя. Уважаємо критерії, що враховують географічний вимір, об’єм компетенції, підсудності in personam, варто застосовувати під час характеристики сучасних органів міжнародного правосуддя. Зазначено, що досить поширений поділ органів міжнародного правосуддя на: а) універсальні і регіональні; б) загальної компетенції та спеціальної компетенції; в) такі, що розглядають спори між державами, і розглядають спори за участю приватних осіб; г) постійні і тимчасові. Акцентовано на тому, що такі класифікації є схематичними та не позбавлені суперечностей. Так, до універсальних органів міжнародного правосуддя відносять Міжнародний трибунал з морського права, який за призначенням і об’ємом компетенції має бути віднесений до судів спеціальної компетенції Tue, 22 Jun 2021 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4327 2021-06-22T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4326 Поняття та детермінація економічних інтересів держави у сфері протидії транснаціональній організованій злочинності Хороновський, О. І.; Khoronovskyi, O. I. Статтю присвячено розгляду питань сутності та змісту економічних інтересів держави у сфері протидії транснаціональній організованій злочинності. Досліджено поняття «економічні інтереси держави» у нормативно-правових актах та науковій літературі. Запропоновано визначення економічних інтересів держави у сфері протидії транснаціональній організованій злочинності як цілеспрямовані потреби держави, націлені на досягнення максимальних благ у процесі реалізації політики протидії транснаціональній організованій злочинності. Проаналізовано нормативно-правову базу та наукову літературу на предмет визначення економічних інтересів держави та їх віднесення до сфери протидії транснаціональній організованій злочинності. Виділено основні економічні інтереси держави у сфері протидії транснаціональній організованій злочинності, зокрема: недопущення втручання транснаціональних організованих злочинних угруповань у процеси створення самодостатньої, конкурентоспроможної, соціально спрямованої, потужної економіки; створення надійної системи економічної безпеки України із протидії транснаціональній організованій злочинності; ефективна боротьба із сектором тіньової економіки, який використовується у протиправній діяльності транснаціональними організованими злочинними угрупованнями; локалізація та недопущення витоку капіталів за кордон, пов’язаних із діяльністю транснаціональних організованих злочинних угруповань тощо. Зроблено висновок, що економічні інтереси держави у сфері протидії транснаціональній організованій злочинності є невід’ємною складовою частиною гарантування економічної безпеки України, мета реалізації яких полягає в підтриманні такого стану економічної сфери держави, який характеризується збалансованістю, стійкістю до негативних чинників (загроз) діяльності транснаціональних організованих злочинних угруповань, здатністю цієї сфери забезпечувати ефективне функціонування економіки держави й економічне зростання. Wed, 23 Jun 2021 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4326 2021-06-23T00:00:00Z