http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4006 Правонаступник наукового журналу “Вісник Академії митної служби України. Серія: “Право” Mon, 13 Apr 2026 20:43:31 GMT 2026-04-13T20:43:31Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4033 Особливості та юридичний механізм вирішення колективних трудових спорів Пилипенко, А. А.; Куроєдова, П. В.; Джежела, А. Р.; Pylypenko, А. А.; Kuroyedova, P. V.; Dzhezhela, A. R. У статті розкривається сутність і зміст колективних трудових спорів. Розглянуто форми вирішення колективних трудових спорів. Зазначено, що єдиною законодавчо закріпленою формою вирішення колективного трудового спору сьогодні є позасудова, а практична сторона реалізації цієї форми знаходить вияв у методах вирішення колективних трудових спорів. Здійснено аналіз законодавства, яке регулює відносини з вирішення трудових спорів, визначено стадії процесу вирішення трудових спорів та їхні особливості. Встановлено особливості правового становища працівників як носіїв права на вирішення колективних трудових спорів (конфліктів). Виявлено ознаки належності громадської колективної форми захисту трудових прав і соціально-економічних інтересів працівників до сфери громадянського суспільства. Виявлено критерії, що зумовлюють необхідність державного сприяння вирішенню колективних трудових спорів Національною службою посередництва і примирення в сучасних умовах. Здійснено аналіз закордонного досвіду (Великобританія, Сполучені Штати Америки, Франція й інші) вирішення зазначених спорів. Обґрунтовано, що як окрему форму вирішення колективних трудових спорів необхідно запроваджувати судову. Наголошується на необхідності розвитку трудової юстиції в Україні. Обґрунтовується позиція щодо необхідності створення правового механізму судового розгляду колективних трудових спорів, які виникають у зв’язку з порушенням прав. Вносяться пропозиції щодо виконання рішень трудових арбітражів. Сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Запропоновано внести відповідні зміни до проєкту Трудового кодексу України. Wed, 02 Sep 2020 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4033 2020-09-02T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4032 Процедурні норми контролю у сфері господарювання Добровольська, В. В.; Dobrovolska, V. V. У науковій статті досліджено норми контролюючого характеру щодо господарської діяльності, яким притаманне відповідне правове забезпечення загального та спеціального характеру. Зазначені норми є процедурними, а їхнім змістом є порядок і умови здійснення контролю щодо діяльності будь-якого суб’єкта господарювання. Господарський кодекс України містить положення щодо здійснення контролю у сфері господарювання стосовно існування і діяльності будь-якого суб’єкта господарювання. Численні нормативні акти різної юридичної сили, які є спеціальними, теж містять положення щодо контролю у сфері господарювання. Важливим аспектом здійснення дій контролюючого характеру є основні засади (норми-принципи), які їх опосередковують, а саме: законність, оперативність, заборона незаконного втручання, строковість і паритетність. Також дії контролюючого характеру спрямовані на виявлення і попередження правопорушень у сфері господарювання, наприклад, які пов’язані з легалізаційними аспектами існування і діяльності суб’єкта господарської діяльності. Також на підставі та у процесі застосування процедурних норми контролю встановлюються і підлягають правовій оцінці його результати, які повинні бути виражені у відповідній формі – актах. Натепер процедурні норми контролюючого характеру нормативно вдосконалюються, що є об’єктивним процесом, який базується на потребах сучасної економіки. Процедурні норми контролюючого характеру є предметом численних дискусій у літературі, одні автори ототожнюють їх із процесуальними нормами, що, на наш погляд, недоречно, оскільки останнім притаманний виключно охоронний характер і процесуально-правовий порядок застосування. Для зазначених норм характерні всі ознаки норми права як певного регулятора відносин контролю, який встановлюється та забезпечується державою. На підставі наукового аналізу зроблені висновки щодо визначення процедурних норм контролюючого характеру, їхніх ознак і видів. Wed, 02 Sep 2020 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4032 2020-09-02T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4031 Основні засади здійснення фінансових процедур у сфері фінансової діяльності держави Губський, К. О.; Hubskyi, K. O. У статті автором звертається увага на те, що сьогодні активно ведуться дискусії щодо відмежування адміністративного та фінансового процесу, в межах яких пропонується виокремити адміністративні та фінансові процедури в сфері фінансової діяльності держави. Саме тому автором звертається увага на наявність специфічних ознак, які вказують на необхідність такого відмежування та визначення фінансових процедур як окремих елементів фінансового процесу. Метою статті є визначення фінансових процедур, їх специфічних ознак та основоположних основ, що дасть підстави стверджувати, що фінансові процедури є унікальними та що їх потрібно визначити та закріпити в українському законодавстві. Так, визначаючи види загальних правових та галузевих принципів, усвідомлюючи, що фінансові процедури можуть бути реалізовані під час здійснення будь-яких фінансових відносин, а саме бюджетних, податкових, валютних, банківських та інших, ми зробили висновок, що принципи фінансових процедур слід також розділити на загально-правові та спеціальні принципи, що безпосередньо відображатиме особливості фінансових процедур, які здійснюються в межах фінансового процесу та надаємо їм авторське тлумачення. Таким чином, ми пропонуємо віднести до загальних принципів фінансових процедур такі принципи, як: законності, рівності перед законом, правової визначеності, відповідності цілям, об’єктивності та неупередженості, захисту довіри до закону та законодавчо підтверджених прав, розумного строку (строку) публічність, прозорість, відкритість, розподіл компетенції між законодавчою та виконавчою владою. Також ми виділяємо спеціальні принципи, такі як: презумпції законності дій та вимог особи, субсидіарності, балансу інтересів сторін, незалежності бюджетної системи, єдності фінансової системи, фінансової безпеки, планування, повноти, розумності та доцільності, ефективності, економічності, єдності певного виду фінансових процедур, соціальної відповідальності, конфіденційності фінансової інформації (захисту персональних даних). Tue, 01 Sep 2020 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4031 2020-09-01T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4030 Заявлення стороною захисту клопотань про проведення процесуальних дій у досудовому провадженні Горб, Ю. В.; Gorb, Yu. V. Статтю присвячено детальному дослідженню дій сторони захисту на етапі досудововго розслідування, що відображаються у формі клопотань як елементу ініціювання стороною захисту проведення процесуальних дій у досудовому провадженні. Клопотання є невіддільним «атрибутом» кожної стадії кримінального процесу. Предметом клопотань, по суті, може бути будь-яке питання провадження по справі, яке зазвичай спрямоване на встановлення об’єктивної істини для справи чи усунення неточностей та протирічь. Слід підкреслити, що значна частина звернень, що мають форму клопотання, щодо проведення певних дій на етапі досудового розслідування уповноваженою особою направляються зазвичай стороною захисту. З огляду на сьогоднішню ситуацію у частині процедури подання клопотань стороною захисту, порядку та строків розгляду таких клопотань відповідною особою на етапі досудового розслідування та враховуючи складність в отриманні будь-якого результату щодо розгляду клопотань сторони захисту, це питання є актуальним. Окрім цього, слід відзначити деякі механізми впливу, що в певному розумінні регулюють загальні межі розумних строків розгляду клопотань та можливість оскарження результатів розгляду клопотань, що ініційовані стороною захисту. З огляду на це пропонується більш детально дослідити питання щодо заявлення стороною захисту клопотань про проведення процесуальних дій, процедуру подачі таких клопотань, виокремити основні перепони щодо реалізації такого права на етапі досудового розслідування та сформувати основні процесуальні шляхи подолання перепон, таких як ігнорування клопотань учасників кирмінального провадження чи відмова у їх задоволенні. Tue, 01 Sep 2020 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4030 2020-09-01T00:00:00Z