http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/5894 Правонаступник наукового збірника “Вісник Академії митної служби України. Серія: “Державне управління” 2026-04-05T20:04:07Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/5907 Державна політика національної пам’яті Литовської Республіки в перше десятиліття після відновлення незалежності (1990–2000 рр.) Власенко, С. І. У статті досліджено формування та реалізацію державної політики національної пам’яті Литовської Республіки щодо подолання радянського окупаційного минулого в перше десятиліття після відновлення незалежності (1990–2000 рр.). Проведено аналіз законодавчих та нормативних актів вищих органів влади Литовської Республіки, що дозволило визначити правову оцінку діяльності радянського окупаційного режиму як геноцид литовського народу, а також простежити основні напрями подолання радянського окупаційного минулого. Зокрема, розкрито процеси люстрації, що розпочались у литовському суспільстві відразу після відновлення незалежності. Також було досліджено питання встановлення правового статусу жертв геноциду та учасників руху опору й борців за незалежність Литовської Республіки в період 1940–1990 рр., відновлення їх прав і свобод, увічнення пам’яті, соціального забезпечення тощо. Однією з важливих складових державної політики щодо подолання радянського окупаційного минулого було забезпечення збереженості архівів Комітету державної безпеки та інших органів влади СРСР, що діяли на території Литви, а також врегулювання доступу до документів цих архівів, їх використання та дослідження. Провідною інституцією, що забезпечує реалізацію державної політики національної пам’яті в Литовській Республіці є Центр дослідження геноциду та опору населення Литви, а тому в статті приділено увагу його створенню та становленню, здійсненню управління, структурі, функціональним повноваженням, нормативному забезпеченню діяльності тощо. Також висвітлено питання політики держави щодо створення Меморіального комплексу Тускуленського парку скорботи у м. Вільнюсі як загальнонаціонального «місця пам’яті» литовського народу. Зроблено висновки щодо результатів реалізації державної політики національної пам’яті щодо подолання радянського окупаційного режиму в перше десятиліття після відновлення незалежності Литовської Республіки. 2023-10-13T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/5906 Механізм державного регулювання у сфері запобігання ухиленням від сплати податків в Україні Давидов, М. С. Статтю присвячено дослідженню стану реалізації державної податкової політики та встановленню пріоритетів удосконалення механізму державного регулювання в сфері запобігання ухиленню від сплати податків в Україні. Проаналізовано ключові схеми ухилення від податків та відповідні втрати державного та місцевого бюджетів України як базового чинника поглиблення тіньової економіки. Аналіз здійснено через призму глобалізаційних та євроінтеграційних процесів, а також наслідків повномасштабного вторгнення РФ, зокрема акцентовано увагу на таких аспектах: високий рівень корумпованості українського суспільства та недосконалість вітчизняної судової системи; середній рівень вітчизняної системи оподаткування та початковий рівень сфери зайнятості за оцінками Європейської Комісії; виплата заробітних плат «у конвертах»; «сірий імпорт» та контрабанда; тіньовий ринок оренди земель сільськогосподарського призначення; переміщення прибутку через офшорні схеми; контрафакт; викривлення бази оподаткування (приховування обсягів продажів); користування послугами конвертаційних центрів; оформлення найманих працівників фізичними особами-підприємцями; заниження оборотів фізичними особами-підприємцями. Виокремлено порушення митних правил, контрабанди та корупції на кордоні, зокрема шляхом маніпуляцій з митною вартістю товарів, застосування схем перерваного транзиту, викривленого декларування і зловживання митними пільгами. Сформульовано способи підвищення ефективності податкового адміністрування та боротьби з тінізацією економіки, зокрема в рамках механізму державного регулювання в сфері запобігання ухиленню від сплати податків за напрямами: фінансова та кримінальна відповідальність, міжнародне співробітництво та захист національної податкової бази від транснаціональних схем уникнення від сплати, митна політика, адміністрування податку на доходи фізичних осіб та плати за землю, спрощена система оподаткування та cashless-економіка. 2023-10-13T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/5905 Ідентифікація ключових детермінант кадрової безпеки Дзюрах, Ю. М. Ідентифікація детермінант кадрової безпеки є складним завданням, оскільки вона вимагає оцінювання широкого спектра чинників або елементів, які впливають на безпеку працівників і визначають рівень безпеки в організації, галузі або держави. Детермінанти кадрової безпеки варіюються залежно від контексту, галузі діяльності, типу організації та інших складових. У статті обґрунтовано важливість врахування детермінант в управлінні кадровою безпекою. Зроблено висновок, що кадрова безпека є комплексним явищем, в якому взаємозв’язок та взаємодія різних чинників визначають загальний рівень безпеки. Запропоновано розглядати кадрову безпеку з розподілом на три рівні залежно від об’єкта безпеки: 1) організаційний рівень (рівень колективу, організації). Цей рівень стосується безпеки всієї організації в цілому; 2) галузевий рівень (рівень галузей та професій). Цей рівень охоплює безпекові аспекти, специфічні для конкретної галузі або сфери діяльності; 3) державний рівень (рівень національної державної безпеки). Цей рівень стосується діяльності держави та її органів управління з метою забезпечення кадрової безпеки на національному рівні. Кожен з рівнів кадрової безпеки відображає певний аспект заходів і стратегій забезпечення безпеки працівників. Відповідно до кожного із запропонованого рівня ідентифіковано основні детермінанти кадрової безпеки. Результати вказують на те, що успішне управління кадровими ризиками та загрозами вимагає комплексного підходу та врахування взаємодії різних чинників. Для досягнення високого рівня кадрової безпеки необхідно звертати увагу на всі детермінанти, починаючи від правильного набору та підготовки працівників, аж до встановлення ефективних систем управління ризиками та створення безпечної культури в організації. Врахування ідентифікованих детермінантів та прийняття відповідних заходів дозволить підприємствам та організаціям забезпечити стійку та конкурентоспроможну кадрову базу, що є необхідною умовою досягнення економічної безпеки 2023-10-12T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/5904 Комплексний механізм взаємодії громадянського суспільства з інститутами влади в контексті розвитку публічно-приватного партнерства Івашова, Л. М.; Антонова, Л. В.; Крушельницька, Т. А. У статті розкрито зміст та особливості формування та функціонування механізмів взаємодії органів публічної влади з громадськістю на умовах публічно-приватного партнерства. На основі критичного аналізу та узагальнення теоретичних підходів різних наукових шкіл визначено сутність поняття взаємодії органів публічної влади з громадськістю, а також принципи і форми взаємодії громадянського суспільства та влади. Запропоновано авторський підхід до формування комплексного механізму такої взаємодії. Авторами розкрито атрибутивні ознаки застосування комплексного механізму взаємодії громадянського суспільства з інституціями публічного управління через використання важелів, методів та інструментів в умовах розвитку публічно-приватного партнерства. У статті проаналізовано сучасний стан взаємодії громадянського суспільства та інституцій публічного управління на засадах публічно-приватного партнерства та використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Визначено основні проблеми й недоліки, що гальмують таких розвиток в умовах війни. Авторами означено шляхи вдосконалення механізмів взаємодії громадянського суспільства з інституціями публічного управління з використанням методолого-просвітницького та інформаційно-комунікаційного механізмів. Розкрито напрями активізації громадянського суспільства щодо реалізації партнерських програм з відновлення України на засадах державно-приватного партнерства. Запропоновано здійснювати публічно-приватні взаємовідносини громадянського суспільства з інститутами публічної влади на основі широкого використання можливостей інформаційно-комунікаційних технологій. 2023-10-12T00:00:00Z