Правонаступник наукового журналу “Вісник Академії митної служби України. Серія: “Право” http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/5237 2026-04-13T20:15:06Z 2026-04-13T20:15:06Z Козлова, Ю. С. http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/5264 2023-05-05T11:34:29Z 2023-05-05T00:00:00Z

Адміністративно-правовий статус Національного банку України як суб’єкта державного фінансового моніторингу: поняття, зміст та складові структурні елементи Козлова, Ю. С. В науковій статті здійснено науковий аналіз позицій вчених щодо розуміння змісту термінів «правовий статус», «адміністративно-правовий статус» та складових його елементів. Наголошено, що визначення сутності та змісту адміністративно-правового статусу Національного банку України як суб’єкта фінансового державного моніторингу в межах наукової праці сприяло як встановленню його місце серед інших суб’єктів суспільних відносин, так і визначенню особливостей його діяльності в напряму здійснення державного фінансового моніторингу. Застосовуючи наукові методи було досягнуто основної мети статті та запропоновано під адміністративно-правовим статусом Національного банку України як суб’єкта державного фінансового моніторингу розуміти закріплене в адміністративно-правових нормах становище Національного банку України у межах суспільних відносин, що виникають і знаходять розвиток в сфері фінансового моніторингу, що обумовлено сукупністю засобів, реалізація яких спрямована на забезпечення стану запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, що здійснюється даним органом державної влади за відповідними напрямами його діяльності шляхом реалізації владних повноважень. У свою чергу доведено, що зміст адміністративно-правового статусу Національного банку України як суб’єкта здійснення державного фінансового моніторингу становить сукупність його структурних елементів, які мають тісні взаємозв’язки й обумовлюють дію один одного. В якості таких змістовних елементів адміністративно-правового статусу Національного банку України як суб’єкта здійснення державного фінансового моніторингу розглянуто мету його діяльності в даній галузі суспільних відносин, завдання та функції, а також владні повноваження.

2023-05-05T00:00:00Z Рядінська, В. О. Костенко, Ю. О. http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/5263 2023-05-05T11:28:27Z 2023-05-05T00:00:00Z

Гарантії не притягнення до відповідальності осіб, які мають намір скористається одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних їм активів Рядінська, В. О.; Костенко, Ю. О. У статті досліджені гарантії не притягнення до відповідальності осіб, які мають намір скористається одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних їм активів. Розглянуто сутність одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб. Констатовано, що в Україні стартувала амністія капіталів фізичних осіб, яка полягає в тому, щоб за допомогою адміністративних і економічних заходів, спрямованих на повну або часткову легалізацію фінансових ресурсів тіньового бізнесу і господарських процесів, що раніше вважалися незаконними, а також помилування осіб, що вчиняли ці дії, для створення економічних умов з метою висвітлення нелегального капіталу або повернення капіталу, що був вивезений за межі країни і осів в іноземних банках та компаніях. Розглянуто аргументи щодо недоцільності амністії капіталів фізичних осіб та доцільності її застосування в Україні в сучасних умовах. Здійснено аналіз правового механізму одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, закріпленого у нормах Податкового кодексу України. Констатовано, що такий механізм може бути ефективним лише за умови довіри до влади, що запровадила амністію капіталів, та державних органів, які її проводять, що можливо лише за умов надання належних гарантій не притягнення фізичної особи, яка скористається можливістю легалізувати свої доходи, отримані незаконним шляхом, за допомогою одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, до відповідальності.

2023-05-05T00:00:00Z Синюшко, Д. А. http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/5262 2023-05-05T11:21:52Z 2023-05-05T00:00:00Z

Cоціально-демографічні ознаки особи кримінального правопорушника, що вчиняє незаконну порубку або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу Синюшко, Д. А. У статті автор розглядає соціально-демографічні ознаки особи кримінального правопорушника, що вчиняє незаконну порубку або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу. Вказується, що встановлення кримінальної відповідальності за незаконну порубку або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу в ст. 246 КК України обумовлено як з точки зору нормативно-правового забезпечення, так і з урахуванням соціально-економічних та екологічних потреб держави та суспільства. Звертається увага на те, що актуальним питанням є також визначення загальних підходів до розуміння змісту поняття кримінологічного портрету кримінального правопорушника, яке також достатньо часто зустрічається в наукових працях з кримінології. Зазначено, що розгляд кримінологічного портрету надає можливість більш комплексно дослідити образ людини, яка вчинила (або потенційно здатна вчинити) суспільно небезпечне діяння. Із урахуванням статистичної інформації, викладеної на сайті Офісу Генерального прокурора, підсумовується, що за соціально-демографічними ознаками особи, які вчиняють кримінальне правопорушення, передбачене ст. 246 КК України наділені такими характеристиками: особа чоловічої статі, громадянин України, віком 40-54 роки, має повну загальну середню/базову загальну середню освіту, є працездатним, але не працює та не навчається. Із урахуванням наведених особливостей може бути досліджено інші структурні елементи особи кримінального правопорушника, які в подальшому будуть ураховані під час створення кримінологічних стратегій запобігання такого роду діянням на всіх рівнях (загальносоціальному, спеціально-кримінологічному та індивідуально-профілактичному). Досліджуваний вид кримінально протиправної діяльності не притаманний неповнолітнім особам, оскільки останні не мають необхідного кола осіб, достатніх для забезпечення організаційної частини кримінального правопорушення.

2023-05-05T00:00:00Z Leheza, Yu. O. Volkova, Y. A. http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/5261 2023-05-05T11:14:24Z 2023-05-05T00:00:00Z

Applicability of procedural reflection of the court in the settlement of electoral disputes (analysis of the practice of the ecthr) Leheza, Yu. O.; Volkova, Y. A. The article analyzes the practice of the ECtHR regarding the admissibility of the application of procedural discretion of the court in the settlement of electoral disputes. It is indicated that establishing the truth in an electoral dispute, which is the subject of consideration in administrative proceedings, requires the judge to apply the choice, which should be the basis for substantiating the procedural actions taken in the case, and interpreting the norms of procedural legislation. It is substantiated that the implementation of the procedural task assigned to a judge or a panel of judges to resolve a public law dispute is always associated with justifying the boundaries of procedural discretion, establishing the boundaries of the discretionary powers of public authorities and local self-government, which requires the establishment of criteria for the legitimacy of its application, which justifies the relevance of this study. It is stated that the application of procedural discretion is generally recognized and permissible in the settlement of public law disputes, which include electoral disputes. The criteria for the legitimacy of the application of procedural discretion in the practice of the ECHR on the settlement of electoral disputes are related to the need to comply with the requirements of international and European legislation, as well as the need to comply with the requirements and principles of electoral law. It is indicated that the exercise of electoral rights is associated with the establishment of their relative nature, as stated in the decisions of the ECtHR, the content of which is the admissibility of restrictions and prohibitions on their implementation, which should not be discriminatory. The normative establishment of standards for the implementation and protection of electoral rights is associated with the need to apply reasonable restrictions that do not reduce the quality and effectiveness of their implementation, do not affect the content of the electoral process, but only introduced in order to ensure the rule of law.

2023-05-05T00:00:00Z