Правонаступник наукового журналу “Вісник Академії митної служби України. Серія: “Право” http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4774 2026-04-05T22:02:16Z 2026-04-05T22:02:16Z Гураленко, Н. А. Гордєєв, В. В. Huralenko, N. A. Hordieiev, V. V. http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4785 2022-06-01T11:17:42Z 2022-06-01T00:00:00Z

Формальний характер судової процедури: теоретико-методологічні основи адміністративного судочинства Гураленко, Н. А.; Гордєєв, В. В.; Huralenko, N. A.; Hordieiev, V. V. У статті досліджено адміністративне судочинство з позиції процедури та порядку судового контролю дотримання правомірності, законності та обґрунтованості здійснення публічною адміністрацією, її посадовими чи службовими особами належних їм за законодавством розпорядчих, сприяючих, забезпечувальних і сервісних публічно-владних повноважень. Наведено теоретичне узагальнення адміністративного судочинства як форми позитивного здійснення правосуддя, яка полягає у всебічному, повному, об’єктивному розгляді та вирішенні адміністративними судами публічно-правових спорів в стадійному порядку, визначеному законом. Наголошено, що судова діяльність належить до процесуальних сфер життєдіяльності, де винятково важливо не тільки те, що робиться, а й те, який порядок здійснюваних дій. Формалізація, повторюваність, фіксованість, хронологічність, циклічність, строга послідовність операцій, опосередкований характер системних зв’язків і відношень, що виникають між різними стадіями оформлення результатів у відповідних процесуальних документах, наочно розкривають конструктивність судової процедури, її архітектоніку, іманентні якісні ознаки. Зауважено, що адміністративному судочинству як організаційно-правовій формі здійснення розгляду і вирішення адміністративних справ властива чітка й всебічна регламентація. Характеризуючи архітектоніку адміністративного судочинства, узагальнено її іманентні якісні ознаки: розгортання у вигляді послідовних, регламентованих, визначених єдиною правовою метою дій – відносно відокремлених одна від одної стадій; забезпечення системою правил юридичної техніки; оформлення результатів у відповідних судових рішеннях – постановах та ухвалах.

2022-06-01T00:00:00Z Фурса, Є. Є. Fursa, Ye. Ye. http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4784 2022-06-01T11:06:17Z 2022-06-01T00:00:00Z

Вчинення консулом нотаріального провадження з прийняття в депозит грошових сум та цінних паперів: актуальні питання теорії і практики Фурса, Є. Є.; Fursa, Ye. Ye. У статті розкривається матеріальна природа та процесуальний порядок вчинення консулом такого нотаріального провадження як прийняття в депозит грошових сум та цінних паперів згідно п. 12 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про нотаріат». Проаналізовано норми матеріального права, зокрема, які стосуються питань зі способів забезпечення виконання зобов’язань, а також процедуру вчинення даного нотаріального провадження, яка передбачена п. 3.16 Глави 3 Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України (далі – Положення), а також Консульський статут України. Встановлено певні недоліки даних нормативних актів, які потребують аналізу та на науковому рівні грунтовних пропозицій з метою вдосконалення зазначеного законодавства, узгодження його з нормами матеріального права. У Положенні акцент зроблено на тому, що депозитні операції консул вчиняє з метою виконання боржником своїх зобов’язань. Проте, аналіз як п. 3.16 Положення так і інших його положень, зокрема п. 3.10 Положення щодо Ужиття консулом заходів до охорони спадкового майна вбачається, що депозитні операції можуть мати місце з метою збереження спадкового майна, яке консул приймає на зберігання у приміщенні консульської установи ( п. 3.10.13-3.10.14 Положення). Тому ці провадження мають бути між собою узгоджені. Крім того, можливість вчинення консулом депозитних операцій для різної мети потребує належної їх регламентації у Тарифах консульського збору. Проаналізована також процедура вчинення нотаріусом нотаріального провадження прийняття в депозит грошових сум та цінних паперів, яка передбачена Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України на предмет їх розбіжності.

2022-06-01T00:00:00Z Deineko, D. O. Дейнеко, Д. О. http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4783 2022-06-01T10:34:39Z 2022-06-01T00:00:00Z

Legal aspects of application of rules of origin of goods in regional comprehensive economic partnership Deineko, D. O.; Дейнеко, Д. О. The author analyzes the legal conditions of trade in goods in the markets of RCEP member states. The object of this research is the rules of origin of goods and the application of preferential tariffs under the Regional comprehensive economic partnership agreement in force since 1st January 2022. The author identifies the uniqueness of the rules of origin of goods, gives examples of determining the country of origin of goods, and how in practice the transformation of raw materials into ready-made is carried out in the sense of customs classification. The clarity of the provisions on the Rules of Origin and the Code of Practice for Certification of Origin will encourage the liberalization of trade in goods under the RCEP to be effective, transparent and fair to all parties. The rules of the ASEAN FTA and the RCEP agreement are compared in detail to identify the advantages and disadvantages of trade in goods within the largest preferential zone in the world. RCEP members agreed to apply product-specific rules for every tariff–line. There is no General Rule under RCEP. All 5,205 products have their own Products-Specific Rules. The author shows the method of calculation of regional value content, explains under what conditions a product may fail to satisfy the RVC criteria. The article reveals the topic of customs clearance, id est, operational certification procedures. The author pays special attention to the issue of the impact of the RCEP agreement on trade in goods, especially agricultural products, between Ukraine and the Asian region. To assess the effect of RCEP agreement on the export of agricultural goods from Ukraine to Asian states, the author compared tariffs and schedules of commitments under WTO framework and RCEP. The results of the study show a slight impact of the new agreement on trade relations between Ukraine and the RCEP countries, but 15 RCEP MS will gradually reduce trade tariffs in the future and Ukraine needs to reconsider its trade strategy with Asian countries. Finally the author draws conclusions that the trade liberalization in RCEP entails considerable reforms, beyond simply removing tariffs and non-tariff barriers. This topic will be explored in upcoming publications of the author.

2022-06-01T00:00:00Z Титаренко, О. О. Titarenko, O. O. http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4782 2022-06-01T10:23:33Z 2022-06-01T00:00:00Z

Деякі дискусійні питання розділу 9.7 «Злочини та проступки проти порядку публічного управління та авторитету держави» проєкту Кримінального кодексу України Титаренко, О. О.; Titarenko, O. O. Суспільно-політична та економічна ситуація в державі обумовлює вдосконалення національної правової системи з урахуванням сучасних викликів і потреб демократичного суспільства. Не є виключенням і КК України, проєкт якого розробляється з кінця 2019 року. Проаналізовано окремі положення Розділу 9.7. «Злочини та проступки проти порядку публічного управління та авторитету держави» в частині встановлення відповідальності за кримінальні правопорушення, які посягають на професійну діяльність працівників правоохоронних органів. Встановлено, що в проєкті КК України у вузькому значені використовується термін «орган правопорядку» (виключно як ознака складу злочину у ст.ст. 8.2.2 «Втручання в діяльність прокурора, слідчого, детектива, дізнавача …», 8.2.3 «Перешкоджання діяльності органів правопорядку» Розділу 8.2 ««Злочини та проступки проти сприяння правосуддю та діяльності органів правопорядку») та виявлена його змістовна неточність щодо видів суб’єктів, які відносяться до органів правопорядку. Обґрунтовано, що в проєкті КК України (ст.1.3.1) слід закріпити зміст терміну «правоохоронний орган», до якого відносяться і органи правопорядку. Аргументовано визначити таку ознаку складу злочину «вчинення його щодо працівника правоохоронного органу у зв’язку з виконанням службових повноважень» як обтяжуючу не тільки для ст. 9.7.3 «Опір», а для ст. 9.7.4 «Насильство у зв’язку з виконанням особою службових повноважень чи професійних обов’язків, реалізацією суб’єктивного права чи виконанням юридичного обов’язку» та ст. 9.7.5 «Вплив на особу, яка виконує службові повноваження чи професійні обов’язки в інтересах держави чи суспільства» Розділі 9.7 проєкту КК. Проведено порівняння ст.ст. 9.7.3, 9.7.4 та 9.7.5 проєкту КК України з відповідними положеннями ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 343 та ч. 1, 2 ст. 345 КК України за ступенем тяжкості. Встановлено, що ст.ст. 9.7.3, 9.7.4 та 9.7.5 проєкту КК України встановлюється більш суворе покарання ніж в чинному КК України за аналогічні дії. Висловлено зауваження щодо передчасності декриміналізації в проєкті КК України (Розділ 9.7) погрози застосовування насильства щодо працівників правоохоронних органів. Визначені подальші напрями дослідження питання кримінально-правової охорони професійної діяльності працівників правоохоронних органів в проєкті КК України.

2022-06-01T00:00:00Z