Цивілізаційний підхід до інтерпретації майбутнього світового порядку

Abstract

Сьогодні практично не викликають сумнівів криза та навіть руйнація ліберального міжнародного порядку, що сформувався після Другої світової війни та спирався на поєднання американського лідерства, багатосторонніх міжнародних інститутів, відкритої економіки, кооперативної безпеки та солідарності ліберальних демокра- тій. Усе це спонукає дослідників ставити питання про його можливі альтернативи. Актуальність дослідження зумовлена також піднесенням незахідних центрів впливу, кризою універсалістських засад ліберального порядку та зростанням значення куль- турно-цивілізаційних чинників у світовій політиці. Метою статті є з’ясування специфіки інтерпретації майбутнього світового порядку крізь призму цивілізаційної проблематики. Методологічну основу дослідження склали порівняльний політико-теоретичний аналіз, дискурс-аналіз і системний метод, використання яких дозволило зіставити основні концепції майбутнього світового порядку та виявити їхні спільні й відмінні риси. У центрі уваги статті перебувають концепції дослідників, які інтерпретують майбутній світовий порядок крізь призму цивілізаційної проблематики. Простежено інтелектуальні витоки цивілізаційного підходу в працях А. Тойнбі, С. Гантінгтона, Б. Бузана і Р. Літтла, а також проаналізовано концепції світового порядку Г. Кіссін- джера, Р. Хігготта й А. Ачар’ї. Показано, що цивілізаційний підхід сформувався як альтернатива євроцентричним і державоцентричним інтерпретаціям міжнародних відносин, пропонуючи ширшу історичну перспективу аналізу світової політики. У статті обґрунтовано, що сучасні представники цивілізаційного підходу, попри відмінності у трактуванні ролі цивілізацій, сходяться у визнанні неможливості збе- реження майбутнього світового порядку на основі виключно західної нормативної моделі. Майбутній світовий порядок розглядається ними як поліцентрична система, заснована на взаємодії різних цивілізаційних моделей, нормативному плюралізмі та реформованих механізмах глобального управління. Зроблено висновок, що цивіліза- ційний підхід має значний евристичний потенціал для дослідження трансформації світового порядку, оскільки дозволяє пояснювати її не лише через зміну балансу сил, а й через зростання ролі цивілізаційної ідентичності, історичного досвіду та культурно-нормативних чинників у світовій політиці.