«Сповідь» Ж.-Ж. Руссо: техніки естетичного впливу та формування читацької рецепції

Abstract

Мета дослідження – виявлення особливостей сучасного прочитання «Сповіді» Жан-Жака Руссо та засобів формування читацької рецепції. Теоретичною основою обрано концепцію літературної комунікації В. Ізера та Г.Р. Яусса, лінгво-комунікативну концепцію Р. Якобсона, теорію текста Ю. Лотмана. Методи дослідження – історико-функціональний, герменевтичний, рецептивний та метод теоретичного аналізу. Наукова новизна полягає в з’ясуванні та поясненні механізмів естетичного впливу літературного твору на читача шляхом пошуку спільного для автора й читача засобів і способів літературної комунікації, відчитування кодів Руссо, закладених автором у текст «Сповіді». Зокрема, простежено, як функціонує «Сповідь» Ж.-Ж. Руссо у сучасній літературній комунікації, як горизонт тексту взаємодіє з горизонтом читацьких сподівань, які смисли «Сповіді» сучасний читач прочитує в першу чергу, а які – стали менш актуальними порівняно з літературною комунікацією XVIII ст. У висновках зазначено, що cпільний дискурсивний код автора й читача є запорукою успішної літературної комунікації та осмислення специфіки проекту руссоїстського життєпису. Водночас на ефективність комунікації впливає відмінність кодових змістів, пов’язана з часовою відстанню між автором і читачем та з нашаруванням у читацькій свідомості нових історичних і культурних цінностей. На змістовому рівні «Сповіді» виокремлено три головні теми: а) соціального походження автобіографічного героя, б) його конфлікту із суспільством, в) інтимного саморозкриття героя. У темі соціального походження автобіографічного героя актуалізовано цінності освіти і знання та свободи слова і свободи індивідуальності. У темі конфлікту героя та суспільства увиразнено ідею унікальності людини та її права на інакшість, права на особистісну свободу і будівництво власного життя. В аспекті саморозкриття смислу «Сповіді» актуалізовано трансформацію канонічної сповіді як покаяння, адресованого Богові, у літературний жанр сповідальної автобіографії, адресатом якої є звичайна людина – читач сповідального оповідання.