Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/8606
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorРождественська, І. Є.-
dc.date.accessioned2026-06-30T05:41:25Z-
dc.date.available2026-06-30T05:41:25Z-
dc.date.issued2026-06-30-
dc.identifier.citationРождественська І. Є. Гоголь мовою права: польсько-український контекст. Актуальні питання гуманітарних наук. Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2026. Вип. 99. Том 2. с. 416-423.uk_UA
dc.identifier.urihttp://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/8606-
dc.description.abstractСтаття присвячена сучасним інтерпретаціям творчості Миколи Гоголя в польсько-українському культурному та інтелектуальному просторі, зокрема її переосмисленню крізь призму правового дискурсу у фейлетонах М. Своженя. Актуальність дослідження зумовлена посиленням інтересу до проблеми культурної та національної ідентичності Гоголя в умовах сучасних політичних трансформацій, зокрема російсько-української війни, коли постать письменника стає предметом ідеологічних і культурних дискусій у Польщі та Україні. Метою статті є з’ясування того, як у циклі фейлетонів «Право Гоголя» М. Свожень актуалізує гоголівські смисли та яким чином через правову метафорику моделює сучасний соціокультурний простір, а також визначення ролі Гоголя як інтертекстуального коду в польсько-українському діалозі. Теоретичну основу дослідження становлять концепції літературної комунікації та рецепції тексту (О. Білецький, М. Ґловінський, Ю. Лотман, Р. Майєнова), які акцентують на активній ролі читача та культурного контексту у формуванні смислу художнього твору. У статті також враховано підхід до інтерпретації «Вибраних місць із листування з друзями» М. Гоголя як дискурсивного тексту з нормативно-повчальною стратегією (Р. Лужний). У процесі аналізу доведено, що цикл фейлетонів М. Своженя , стилізовано під кодекс, у якому літературний і юридичний дискурси взаємодіють як способи моделювання соціальної реальності. Показано, що гоголівські сюжети функціонують як інтертекстуальні моделі, через які автор осмислює історичні та сучасні проблеми, зокрема механізми конфлікту, примирення та суспільної комунікації. Особливу увагу приділено прагматичним стратегіям тексту − іронії, очудненню та метанаративності, які формують специфічну комунікативну ситуацію взаємодії автора і читача. У висновках зазначено, що рецепція Гоголя у Своженя виходить за межі літературної інтерпретації та набуває характеру культурного моделювання, у якому право, історія та література постають як взаємопов’язані дискурси. Гоголь у цьому контексті виступає не лише як класик, а як інструмент переосмислення українсько-польських культурних взаємин і простору спільної історичної пам’яті.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherВидавничий дім «Гельветика»uk_UA
dc.subjectідентичністьuk_UA
dc.subjectлітературна комунікаціuk_UA
dc.subjectмедіаціяuk_UA
dc.subjectМикола Гогольuk_UA
dc.subjectфельєтонuk_UA
dc.titleГоголь мовою права: польсько-український контекстuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Кафедра іноземної філології, перекладу та професійної мовної підготовки

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
58.pdf364,89 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.